Кар'єр Єсемек та Скульптурна Майстерня

Кар'єр Єсемек та Скульптурна Майстерня (тур. Yesemek Taş Ocağı ve Heykel Atölyesi ) - музей просто неба та археологічна пам'ятка в провінції Газіантеп, Туреччина. Ділянка була кар'єром за часів хеттів і займає площу 100000 м2. Цей кар'єр є найвідомішою майстернею, в якій робили скульптури з каміння, за часів давнього Близького Сходу. [1]

Кар'єр Єсемек та Скульптурна Майстерня
36°53′35″ пн. ш. 36°44′40″ сх. д. / 36.89306° пн. ш. 36.74444° сх. д. / 36.89306; 36.74444Координати: 36°53′35″ пн. ш. 36°44′40″ сх. д. / 36.89306° пн. ш. 36.74444° сх. д. / 36.89306; 36.74444
Країна Туреччина
Розташування Ґазіантеп
İslahiyed
Конфесія Хетська міфологія
Тип археологічна пам'ятка
Стиль Хеттська архітектура
Автор проєкту Суппілуліума I

Кар'єр Єсемек та Скульптурна Майстерня. Карта розташування: Туреччина
Кар'єр Єсемек та Скульптурна Майстерня
Кар'єр Єсемек та Скульптурна Майстерня
Кар'єр Єсемек та Скульптурна Майстерня (Туреччина)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Історія ред.

Скульптурна майстерня була заснована хеттським імператором Суппілуліумом I (1344–1322 рр. до н.е.) [2] З розпадом Хеттської імперії діяльність майстерні, ймовірно, припинилася, але вона знову відновила свою діяльність в IX столітті до нашої ери, коли Єсемек увійшов до складу арамейського царства Самал. [3] Скульптури цього періоду показують арамейський та ассирійський вплив. У 8 столітті до нашої ери регіон потрапив під ассирійський контроль, і майстерня знову стала закинутою. Незрозуміло, чи ремісники просто перестали працювати, чи перевезли знаряддя праці та інструменти до столиці Ассирії. Ділянка навколо майстерні в основному покрита базальтом, тому і сировиною для скульптур є базальт. Серед близько 300 виявлених предметів є скульптури сфінксів, левів, колісниці, богів, тощо. [4]

Розкопки ред.

Руїни майстерні були частково розкопані австрійським археологом Феліксом фон Лущаном під час його розкопок у селищі Зінджирлі в 1890 році. [5] Між 1957-1961 рр. турецький археолог Бахадир Алким продовжив розкопки, виявивши близько 200 скульптур. [6] Остання знайдена скульптура була виявленна в 1990-х роках Ілханом Теміссоєм, директором Музею анатолійських цивілізацій, який під час своєї місії виявив ще 100 хеттських скульптур. Зараз кар'єр представляє з себе музей під відкритим небом, котрий знаходиться у властності археологічного музею Газіантепа.

Скульптури ред.

В кар'єрі є декілька типів скульптур. Більшість - це сфінкси з жіночою головою та тілом лева або левиці (деякі з них крилаті). Ці сфінкси та леви, ймовірно, мали на меті прикрасити ворота хеттських міст, палаців та храмів, і дуже схожі на дверні скульптури, знайдені у Хаттусі та Аладжі-Хююці. Крім того є група скульптур гірських богів із схрещеними на грудях руками та рельєфи сцени полювання. Вважають, що ці об'єкти мали спеціальне призначення. Гірські боги дуже нагадують тих, які використовувались як опори у святилищі колодязя на Ефлатуні Пінарі. Скульптури можна побачити на всіх стадіях виробництва.

Процесс виготовлення скульптур ред.

У кар’єрі розбивалися великі блоки червоного базальт методом систематичних ударів по наявних тріщинах молотком та зубилом. У ці тріщини вставляли дерев’яні клини, після чого на них наливали воду. Перезволожена деревина розширювалась, відщеплюючи великі уламки базальту. Груба форма скульптури була вирізана з уламків базальту стамескою, після чого поверхня загладжувалась. Фінальні деталі скульптур, як правило, додавалися не в кар'єрі, а в їх кінцевому пунктом призначення. Як фігури перевозилися з кар’єру невідомо.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Hürriyet-Meldung. Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 24 травня 2020.
  2. YESEMEK AÇIK HAVA MÜZESİ. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  3. Yesemek Taş Ocağı ve Heykel Atölyesi. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  4. Antepegidiyorum: yesemek page. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 24 травня 2020.
  5. Yesemek Açık Hava Müzesi. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  6. Uluğ Bahadır Alkım Kimdir. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 24 травня 2020.