Кар'єр Єсемек та Скульптурна Майстерня
Кар'єр Єсемек та Скульптурна Майстерня (тур. Yesemek Taş Ocağı ve Heykel Atölyesi ) - музей просто неба та археологічна пам'ятка в провінції Газіантеп, Туреччина. Ділянка була кар'єром за часів хеттів і займає площу 100000 м2. Цей кар'єр є найвідомішою майстернею, в якій робили скульптури з каміння, за часів давнього Близького Сходу. [1]
| Кар'єр Єсемек та Скульптурна Майстерня | |
|---|---|
 | |
| 36°53′35″ пн. ш. 36°44′40″ сх. д. / 36.89306° пн. ш. 36.74444° сх. д.Координати: 36°53′35″ пн. ш. 36°44′40″ сх. д. / 36.89306° пн. ш. 36.74444° сх. д. | |
| Країна |
 Туреччина |
| Розташування |
Ґазіантеп İslahiyed |
| Конфесія | Хетська міфологія |
| Тип | археологічна пам'ятка |
| Стиль | Хеттська архітектура |
| Автор проєкту | Суппілуліума I |
  Кар'єр Єсемек та Скульптурна Майстерня Кар'єр Єсемек та Скульптурна Майстерня (Туреччина) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія ред.
Скульптурна майстерня була заснована хеттським імператором Суппілуліумом I (1344–1322 рр. до н.е.) [2] З розпадом Хеттської імперії діяльність майстерні, ймовірно, припинилася, але вона знову відновила свою діяльність в IX столітті до нашої ери, коли Єсемек увійшов до складу арамейського царства Самал. [3] Скульптури цього періоду показують арамейський та ассирійський вплив. У 8 столітті до нашої ери регіон потрапив під ассирійський контроль, і майстерня знову стала закинутою. Незрозуміло, чи ремісники просто перестали працювати, чи перевезли знаряддя праці та інструменти до столиці Ассирії. Ділянка навколо майстерні в основному покрита базальтом, тому і сировиною для скульптур є базальт. Серед близько 300 виявлених предметів є скульптури сфінксів, левів, колісниці, богів, тощо. [4]
Розкопки ред.
Руїни майстерні були частково розкопані австрійським археологом Феліксом фон Лущаном під час його розкопок у селищі Зінджирлі в 1890 році. [5] Між 1957-1961 рр. турецький археолог Бахадир Алким продовжив розкопки, виявивши близько 200 скульптур. [6] Остання знайдена скульптура була виявленна в 1990-х роках Ілханом Теміссоєм, директором Музею анатолійських цивілізацій, який під час своєї місії виявив ще 100 хеттських скульптур. Зараз кар'єр представляє з себе музей під відкритим небом, котрий знаходиться у властності археологічного музею Газіантепа.
Скульптури ред.
В кар'єрі є декілька типів скульптур. Більшість - це сфінкси з жіночою головою та тілом лева або левиці (деякі з них крилаті). Ці сфінкси та леви, ймовірно, мали на меті прикрасити ворота хеттських міст, палаців та храмів, і дуже схожі на дверні скульптури, знайдені у Хаттусі та Аладжі-Хююці. Крім того є група скульптур гірських богів із схрещеними на грудях руками та рельєфи сцени полювання. Вважають, що ці об'єкти мали спеціальне призначення. Гірські боги дуже нагадують тих, які використовувались як опори у святилищі колодязя на Ефлатуні Пінарі. Скульптури можна побачити на всіх стадіях виробництва.
Процесс виготовлення скульптур ред.
У кар’єрі розбивалися великі блоки червоного базальт методом систематичних ударів по наявних тріщинах молотком та зубилом. У ці тріщини вставляли дерев’яні клини, після чого на них наливали воду. Перезволожена деревина розширювалась, відщеплюючи великі уламки базальту. Груба форма скульптури була вирізана з уламків базальту стамескою, після чого поверхня загладжувалась. Фінальні деталі скульптур, як правило, додавалися не в кар'єрі, а в їх кінцевому пунктом призначення. Як фігури перевозилися з кар’єру невідомо.
Галерея ред.
-
Гірські боги -
Дверний лев -
Скульптури жінок
Примітки ред.
- ↑ Hürriyet-Meldung. Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ YESEMEK AÇIK HAVA MÜZESİ. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Yesemek Taş Ocağı ve Heykel Atölyesi. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Antepegidiyorum: yesemek page. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Yesemek Açık Hava Müzesi. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Uluğ Bahadır Alkım Kimdir. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 24 травня 2020.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |