Капустинська волость (Пирятинський повіт)

Капустинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Пирятинського повіту Полтавської губернії з центром у селі Капустинці.

Капустинська волость
Центр Капустинці
Площа 13 325 (1885)
Населення 6271 осіб (1885)
Густота 43.1 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 10 поселень, 14 сільських громад. Населення — 6271 особа (3013 чоловічої статі та 3258 — жіночої), 1086 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 4549 4131
Приватної власності 8597 6653
Іншої власності 179 163
Загалом 13325 10947

Поселення волості станом на 1885:

  • Капустинці — колишнє державне та власницьке село при річці Супій за 55 верст від повітового міста, 1389 особи, 267 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 27 вітряних млинів.
  • Демки — колишнє власницьке село при річці Ташанка, 1466 осіб, 262 двори, православна церква, постоялий будинок, 19 вітряних млинів.
  • Нехайки — колишнє власницьке село при річці Супій, 2007 осіб, 368 дворів, православна церква, 5 постоялих будинків, лавка, 150 вітряних млинів.
  • Фарбованка — колишнє власницьке село при річках Супій, 2484 осіб, 450 дворів, православна церква, 7 постоялих будинків, лавка, 51 вітряний млин.

Старшинами волості були:

  • 1900 року — відставний рядовий Федот Володимирович Романчук[2]
  • 19031904 роках — селянин Павло Осипович Терещенко[3],[4];
  • 19061907 роках — козак Захар Васильович Некоз[5],[6];
  • 19131913 роках — Григорій Павлович Бузницький[7],[8];
  • 1916 року — Федір Павлович Лаврик[9].

ВолвиконкомРедагувати

У 1917-1923 рр. після перемоги революції, Лютневого і Жовтневого Переворотів на теренах Російської імперії, проголошення Російської Федеративної Республіки і Української Народної Республіки верховною владою у волості був волвиконком, який організували прибічники революційних перетворень, вільні і червоні козаки повіту. Серед них варто назвати Івана Гнатовича Козуба, Григорія Демидовича Васенка, Бориса Семеновича Добровольського, Бориса Андрійовича Кулінського (1902-?) та багатьох інших.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  3. рос. дореф. Адресѣ-календарь и Справочная книжка Полтавской губерніи на 1903 годъ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1903
  4. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
  5. рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
  6. рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
  7. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
  8. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
  9. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1916 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1916