Капаклієве

село у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області

Капаклі́єве (Булгарка[2]; до 16 травня 1964 р. — Капаклієвка (Капакліївка))  — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 26 осіб. Відноситься до Новоукраїнського старостинського округу.

село Капаклієве
Kapaklieve.jpg
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський район
Громада Роздільнянська міська громада
Код КОАТУУ 5123984202
Облікова картка Капаклієве 
Основні дані
Засноване 1793 (228 років)
Населення 26 (01.01.2019)[1]
Площа 0,505 км²
Густота населення 91,09 осіб/км²
Поштовий індекс 67406
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°48′25″ пн. ш. 30°12′20″ сх. д. / 46.80694° пн. ш. 30.20556° сх. д. / 46.80694; 30.20556Координати: 46°48′25″ пн. ш. 30°12′20″ сх. д. / 46.80694° пн. ш. 30.20556° сх. д. / 46.80694; 30.20556
Середня висота
над рівнем моря
43 м
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Капаклієве. Карта розташування: Україна
Капаклієве
Капаклієве
Капаклієве. Карта розташування: Одеська область
Капаклієве
Капаклієве
Мапа

CMNS: Капаклієве у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

У 1856 році на Капаклієвому хуторі приватних власників Муянових було 26 дворів[3].

В 1887 році в присілку Капаклієвка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 109 чоловік та 113 жінки[4].

У 1896 році в присілку Капаклієвка при балці Свиній, було 64 двори, у яких мешкало 398 людей (203 чоловіка і 195 жінок). У населеному пункті була лавка, винна лавка, корчма[5].

На 1916 рік в селі Капаклієвка Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 228 людей (108 чоловік і 120 жінок)[6].

В селі існувала церква Георгія Побідоносця, яка була знищена більшовиками. З встановленням румунської окупації у 1941 році, місцеві жителі створили церковну раду і почали відбудовувати храм. Церковним старостою був пан Георгі. Храм відновили: оновили позолоту іконостасу, зробили новий розпис стелі церкви тощо. Суттєвою була допомога від примара села — пана Зінов'єва. Храм був освячений та відновили богослужіння, які тимчасово проводив священник з села Куртівка[7].

Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Петро-Євдокіївської сільської ради[8].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Новоукраїнської сільради.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 81 особа, з яких 38 чоловіків та 43 жінки.[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 46 осіб.[10]

Статистичні дані на початок року
2016 2017 2018 2019
кількість дворів 25 25 25 25
кількість населення 29 27 25 26
в т.ч.: дітей дошкільного віку - - - -
дітей шкільного віку - - - -
громадян пенсійного віку 7 7 6 4

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]

Мова Відсоток
українська 91,30 %
російська 8,70 %

Пам'яткиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Паспорт Новоукраїнської сільської ради
  2. Лист 30-8 c привязкой, Тигина (Бендеры). Трехверстовка, Военно-топографическая карта Шуберта.. www.etomesto.ru. Процитовано 2021-03-04. 
  3. Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 64.
  4. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 8.(рос.)
  5. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 308.(рос.)
  6. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 353.(рос.)
  7. Капаклеевский храм // Одесса № 181. — 06 серпня 1942 року. — С. 3.(рос.)
  8. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  9. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  10. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.