Канкрін Єгор Францович
| Єгор Францович Канкрін | |
|---|---|
| нім. Georg Ludwig Cancrin | |
 Граф Єгор Францович Канкрін | |
| Народився |
16 (27) листопада 1774 Ганау, Гессель-Кассель (Німеччина) |
| Помер |
9 (21) вересня 1845 (70 років) Павловськ, Росія |
| Поховання | Смоленський лютеранський цвинтар[d] |
| Громадянство (підданство) |
Німеччина |
| Діяльність | економіст, письменник, міністр фінансів |
| Відомий завдяки | державний діяч |
| Alma mater | Марбурзький університет |
| Знання мов | німецька |
| Титул | граф |
| Посада | міністр фінансів Російської імперії[d] |
| Військове звання |
 Генерал від інфантерії |
| Рід | Q46199926? |
| Батько | Franz Ludwig von Cancrin[d][1] |
| Нагороди |
     |
| |
Граф Єгор Францович Канкрін (16 (27) листопада 1774 — 9 (21) вересня 1845) — російський економіст, державний діяч і письменник німецького походження, генерал інфантерії, міністр фінансів Російської імперії у 1823–1844 рр.
ЖиттєписРедагувати
Георг Людвіг Канкрін народився в місті Ганау в єврейсько-німецькій сім'ї інженера Франца Канкріна. Батько певний час керував солеварними заводами в Новгородській губернії. Георг Людвіг навчався в Гессенському та Магдебурзькому університетах, потім поїхав до Росії. 1800 року написав проект розвитку вівчарства в Росії, який потрапив на очі віце-канцлера графа Остермана. Канкріна прийнято на роботу до Міністерства внутрішніх справ. Працював помічником генерал-провіантмейстера в чині статського радника, 1809 року написав працю про те, як у війні проти Наполеона, яка наближалась, Росії буде важливо використати своє географічне розташування та ресурси. Під час походу російської армії в Європу відповідав за постачання провіанту для солдатів, відзначився розумним і економним підходом до справи, нагороджений орденом Святої Анни 1-го ступеня.
1823 року призначений міністром фінансів Російської імперії. При ньому була в 1839–1843 рр. здійснена грошова реформа в Росії, що встановила систему срібного монометалізму, був розпочатий обмін всіх асигнацій на державні кредитні білети, що обмінюються на золото і срібло, емісія платинової монети.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Канкрин, Франц-Людвиг // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 294.
Джерела та літератураРедагувати
- О. М. Мовчан. Канкріна реформа 1839—1843 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 82. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |