Канкрін Єгор Францович

Граф Єгор Францович Канкрін (16 (27) листопада 1774(17741127) — 9 (21) вересня 1845) — російський економіст, державний діяч і письменник німецького походження, генерал інфантерії, міністр фінансів Російської імперії у 1823–1844 рр.

Єгор Францович Канкрін
нім. Georg Ludwig Cancrin
Граф Єгор Францович Канкрін
Народився	16 (27) листопада 1774(1774-11-27) Ганау, Гессель-Кассель (Німеччина)
Помер	9 (21) вересня 1845(1845-09-21) (70 років) Павловськ, Росія
Поховання	Смоленський лютеранський цвинтарd
Громадянство (підданство)	Німеччина
Діяльність	економіст, письменник, міністр фінансів
Відомий завдяки	державний діяч
Alma mater	Марбурзький університет
Знання мов	німецька
Титул	граф
Посада	міністр фінансів Російської імперіїd
Військове звання	Генерал від інфантерії
Рід	Q46199926?
Батько	Franz Ludwig von Cancrind
Діти	Count Valerian Egorovich Cancrined
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Георг Людвіг Канкрін народився в місті Ганау в єврейсько-німецькій сім'ї інженера Франца Канкріна. Батько певний час керував солеварними заводами в Новгородській губернії. Георг Людвіг навчався в Гессенському та Магдебурзькому університетах, потім поїхав до Росії. 1800 року написав проект розвитку вівчарства в Росії, який потрапив на очі віце-канцлера графа Остермана. Канкріна прийнято на роботу до Міністерства внутрішніх справ. Працював помічником генерал-провіантмейстера в чині статського радника, 1809 року написав працю про те, як у війні проти Наполеона, яка наближалась, Росії буде важливо використати своє географічне розташування та ресурси. Під час походу російської армії в Європу відповідав за постачання провіанту для солдатів, відзначився розумним і економним підходом до справи, нагороджений орденом Святої Анни 1-го ступеня.

1823 року призначений міністром фінансів Російської імперії. При ньому була в 1839–1843 рр. здійснена грошова реформа в Росії, що встановила систему срібного монометалізму, був розпочатий обмін всіх асигнацій на державні кредитні білети, що обмінюються на золото і срібло, емісія платинової монети.

Див. також

• Канкріна реформа 1839—1843

Джерела та література

• О. М. Мовчан. Канкріна реформа 1839—1843 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 82. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.