Кандукурі Вірешалінгам

Кандукурі Вірешалінгам (телугу:కందుకూరి వీరేశలింగం, 16 квітня 1848 —27 травня 1919) — індійський поет та письменник мовою телугу, драматург, журналіст, перекладач, науковець.

Кандукурі Вірешалінгам
тел. కందుకూరి వీరేశలింగం పంతులు
Народився 16 квітня 1848
Раджамандрі
Помер 27 травня 1919
Ченнаї, Британська Індія, Британська імперія
Країна  Британська Індія
Діяльність поет, письменник
Знання мов телуґу і англійська
Magnum opus Andhra Kavula Charitramud
Конфесія індуїзм
Батько Суббараюду Вірешалінгам
Мати Пуннамма

Життєпис ред.

Народився у селі поблизу Раджамандрі (сучасний штат Андхра-Прадеш). У 1852 році втратив батька. Знаходився під опікою бабусі. У наступному році поступив до місцевої школи. У 1860 році його було зараховано до державної школи у Раджамандрі, де здобув класичну освіту. У 1867 році намагався поступити на державну службу, втім невдало.

Після цього зосередився на громадській діяльності. Водночас розпочав кар'єру вчителя. У 1874 році в одному з районів Раджамандрі відкрив школу для жінок. У 1876 році створює власний журнал мовою телугу. У 1885 році брав участь у першому засіданні Індійського національного конгресу.

У 1887 році приєднується до організації «Брахмо Самадж». Згодом стає одним з палких прихильників його ідеї гуманізму, розповсюдженню освіти та знань. Завдяки Вірешалінгаму створюються відділення Брахмо Самаджу в Мадрасі, Бангалорі, низки інших міст південної Індії. У 1908 році створює організацію Хітакаріні (Благодійник).

Творчість ред.

Усього у доробку 130 книг. Вірешалінгаму література телугу зобов'язана зародженням багатьох художніх жанрів: роману, побутової та пуранічних драми, фарсу, біографії та автобіографії, ліричної поеми. Він затвердив як літературну мову розмовну мову телугу. Письменник висміював безглузді форми традиційних вірувань і кастових звичаїв, виводив у своїх творах карикатурні образи жерців-брахманів. При всій схильності до гротескного перебільшення Вірешалінгам був першим у літературі телугу, хто впровадив у мистецтво реалії сучасної дійсності, сприяв естетичному осмисленню побуту.

Для своїх творів письменник нерідко використовував сюжети європейських авторів. Так, в основу його найкращих романів «Життя Раджашекхара» і «Подорож Сатьяраджі» лягли фабульні схеми «Векфільдського священика» і «Мандрів Гуллівера».

Чималу роль у становленні жанру соціально-побутової реалістичної драми зіграла п'єса Вірешалінгама «Одруження брахмана» — сатира на звичайну в традиційному суспільстві практику шлюбного торгу — мезальянсу між багатим старцем-брахманом і дівчиною з бідної родини.

Серед віршів значущою є збірка, посвячена коханню, сексу «Расікаджана» (1870 рік).

У автором значного твору «Історія андхарських поетів», що стала першею працею з історії літератури Андхари. Також першим склав власну автобіографію мовою телугу.

Є автором граматики телугу — «Нітікандріка».

Переклав численні англійські та санкритські тексти на мову телугу.

Джерела ред.