Камімура Хіконодзьо
Барон Камімура Хіконодзьо (яп. 上村彦之丞; 1 травня 1849 — 8 серпня 1916) — японський воєначальник, адмірал Імперського флоту.
| Камімура Хіконодзьо | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| яп. 上村彦之丞 | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Народився | 20 червня 1849 Hirano-chōd, Castle town of Kagoshimad, Kagoshima districtd, Каґошіма, Японія | ||||||||||||||
| Помер | 8 серпня 1916 (67 років) Префектура Токіо[d], Японія | ||||||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Японія | ||||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||||
| Alma mater | Військова академія флоту Японії | ||||||||||||||
| Заклад | Q11559273? | ||||||||||||||
| Учасник | Війна Босін, Японсько-цінська війна, Битва при Ялу (1894), Російсько-японська війна, Битва біля Ульсану і Цусімська битва | ||||||||||||||
| Титул | барон | ||||||||||||||
| Військове звання | адмірал | ||||||||||||||
| Родичі | Tsuguyoshi Kamimurad | ||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||
Біографія
ред.Ранні роки
ред.Народився в князівстві Сацума в старовинній самурайській родині. Під час війни Босін Сацума відігравало провідну роль у реставрації Мейдзі. Камімура, незважаючи на свій юний вік — 19 років — був активним учасником бойових дій. В 1871 році, після руйнування сьоґунату Токуґави і відновлення монархічного правління, перед самураями Сацуми виникли блискучі перспективи. Камімура, як і багато інших сацумців, вступив до Імператорської військово-морської академії в Токіо.
Японський імператорський флот лише починав формуватись і для юних випускників відкривалися безмежні можливості. До випуску Камімура вже був мічманом, і після обов'язкового стажування в ході навколосвітньої подорожі отримав звання молодшого лейтенанта, а до 1880/91 років вже очолював канонерські човни «Майа» та «Текай».
Японо-китайська війна
ред.На початок японо-китайської війни Камимура був у ранзі капітана і командував крейсером «Акіцусіма»
25 липня 1894 року відбулася перша морська битва японо-китайської війни між трьома крейсерами ескадри адмірала Цубої та двома крейсерами китайської ескадри, які супроводжували транспорт «Гаошен». Під час морської битви, «Акіцусіма» капітана Камімури змогла прикрити крейсер «Нанива» капітана Того від торпедної атаки крейсера «Гуаньї». Після того, як останній китайський крейсер був знищений, «Акіцусіма» та «Наніва» удвох розстріляли «Гаошен».
Вирішальною битвою першої японо-китайської війни стала Ялуцзанська битва 17 вересня 1894 року.
Адмірал Іто вирішив виділити найбільш швидкісні крейсера контрадмірала Цубої в окремий «летючий» загін, до якого увійшов і Камімура, який командував «Акіцусімою». Активні дії крейсерського загону дозволили Цубої використовувати перевагу у швидкості та маневрі. Нові крейсери уникали прямого бою з броненосцями, проте спроби зблизитися з броненосцями на коротку дистанцію призводили до вельми чутливих попадань з 305-мм гармат у неброньовані борти японських крейсерів. Потопивши 4 крейсери китайців, адмірал Іто наказав відступити.
Після закінчення першої японо-китайської війни кар'єра капітана Камімури пішла вгору. Він обіймав низку посад у міністерстві ВМФ, а також взяв участь у японській делегації, яка відвідала Велику Британію у 1899—1900 роках. У цей період Камімур був зроблений в контр-адмірали.
Російсько-японська війна
ред.До 1904 Камімура командував 2-ю ексадрою, що складається з крейсерів. Початок війни був невдалим для Камімури. Завданням 2-ї ескадри була протидія Владивостокському загону крейсерів контр-адмірала К. П. Єссена. Незважаючи на перевагу ескадри Камімури як у чисельності, так і в швидкохідності, він ніяк не міг перехопити російські кораблі.
Шанс відновити свою репутацію представився Камімурі 14 серпня 1904 року. У цей день 3 крейсери Владивостокського загону висунулися для з'єднання з 1-ою Тихоокеанською ескадрою, що проривалася з Порт-Артура. Камімура, в точній відповідності до розпорядження адмірала Того, розташував свої сили в Корейській протоці, виділивши окремий загін легких крейсерів під керівництвом контрадмірала Урю. Таким чином, Владивостоцькій ескадрі було заготовлено капкан, куди вона й попрямувала.
Бій розпочався о 5:23 ранку 14 серпня. Єссен, розуміючи, що допомоги з Порт-Артура не дочекається, вирішив прориватися назад до Владивостока. Камімура зумів повністю реалізував перевагу чисельності далекобійної артилерії і нав'язав вогневий контакт на великих дистанціях. Він вирішив зосередити вогонь на застарілому крейсері «Рюрик». Незабаром у бій вступили крейсера Урю. Концентрований шквал вогню повністю придушив артилерію «Рюрика». «Росія» та «Громобій» вирішили відступити у Владивосток, а «Рюрик» був затоплений екіпажем.
Після війни
ред.Після війни 1905 року Камімура став командувати Йокосукським військовим округом. В 1909 році 1-й Перший флот, а наступного року став повним адміралом. В 1911 році адмірал став членом Вищої військової ради, проте вже в 1914 році вийшов у відставку за станом здоров'я.
Нагороди
ред.- Орден Священного скарбу
- Орден Вранішнього Сонця[7]
- 5-го класу (27 вересня 1895)
- 1-го класу (1 квітня 1906)
- Орден Золотого шуліки
- Медаль за участь в японсько-китайській війні (18 листопада 1895)[9]
- Медаль за участь в російсько-японській війні (1 квітня 1906)[7]
- Орден Корони Таїланду (1 лютого 1907)[10]
- Баронський титул (21 вересня 1907)[11]
- Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Тайсьо (10 листопада 1915)[12]
- Орден Квітів павловнії (8 серпня 1930; посмертно)[13]
Література
ред.- Пикуль, Валентин Саввич. Крейсера. Три возраста Окини-сан: Романы. — Воениздат, 1988. — P. 560 с.. — Тираж 200 000 экз. экз. — ISBN 5-203-00103-0.
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ 『官報』第1925号「叙任及辞令」1889年11月27日。
- ↑ 『官報』第3430号「叙任及辞令」1894年12月3日。
- ↑ 『官報』第4323号「叙任及辞令」1897年11月27日。
- ↑ 『官報』第5548号「叙任及辞令」1901年12月28日。
- ↑ 中野文庫 — 旧・勲一等瑞宝章受章者一覧(戦前の部). Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 15 грудня 2018.
- ↑ 『官報』第6573号「叙任及辞令」1905年5月31日。
- ↑ а б в 『官報』号外「叙任及辞令」1906年12月30日。
- ↑ 『官報』第3676号「叙任及辞令」1895年9月28日。
- ↑ 『官報』第3830号・付録「辞令」1896年4月9日。
- ↑ 『官報』第7200号「叙任及辞令」1907年7月1日。
- ↑ 『官報』第7272号「授爵敍任及辞令」1907年9月23日。
- ↑ 『官報』第1310号・付録「辞令」1916年12月13日。
- ↑ 『官報』第1209号「叙任及辞令」1916年8月10日。