Комиш-Бурун (порт)
Керченський морський порт «Комиш-Бурун»[1] — морський порт[2] у районі Аршинцеве, в промисловій зоні міста Керчі, який спеціалізується на перевалці феросплавів, вугілля, ільменіту, марганцевого концентрату, коксового дріб'язку, генеральних вантажів[2].
| Розташування | |
|---|---|
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
Керч Автономна Республіка Крим |
| Координати | Координати: 45°16′15″ пн. ш. 36°28′15″ сх. д. / 45.27083° пн. ш. 36.47083° сх. д. |
| Інформація | |
| Відкритий | 1951 |
| Управління | ГУП РК «Комиш-Бурунська виробнича компанія» |
| Тип гавані | природна/штучна |
| К-сть причалів | 4 |
| Глибина | 8,2 м |
| Мапа | |
 | |
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Порт Комиш-Бурун |
Розташування ред.
Комиш-Бурун розташований у південній частині Комиш-Бурунської бухти, навпроти Комиш-Бурунської коси, за 2,4 милі на північ від мису Комиш-Бурун Керченської протоки[3].
Назва ред.
Топонім Комиш-Бурун походить з кримськотатарської мови, Qamış — комиш, Burun — ніс чи мис.
Історія ред.
Порт був побудований у 1951 році та діяв як структурний підрозділ Комиш-Бурунського залізорудного комбінату. 10 серпня 1992 року розпорядженням Кабінету міністрів України порт відкрили для заходу іноземних суден[2]. Після приватизації, у 2007 році, порт придбала донецька фінансово-промислова група «Альтком».
27 лютого 2015 року ТОВ «Керченський морський порт „Комиш-Бурун“» російська окупаціна влада «націоналізувала» [4]. 5 березня 2015 року російською окупаційною владою на базі порту було створене ГУП РК «Комиш-Бурунська виробнича компанія». З 2016 році причали порту використовувалися для прийому поромів переправи, що доставляють великовантажні автомобілі з території Росії.
Акваторія та портові потужності ред.
Порт незамерзаючий, з цілодобовим режимом роботи, його акваторія зручна для безпечної стоянки суден в будь-яку погоду. Проектна глибина порту — 8,2 м. Порт має свій підхідний канал, який відходить від Керч-Єнікальського каналу біля північно-західного краю Комиш-Бурунської коси. Довжина каналу — 1,2 милі, ширина — 60 м. Судна зобов'язані брати лоцмана під час плавання судноплавним каналом у порт Комиш-Бурун[2], здійснюється Керченську філію ДП «Дельта-лоцман». Швидкість руху по каналу — до 6 вузлів. Поблизу порту, на західному березі бухти Комиш-Бурунська, розташований Комиш-Бурунський маяк.
Комиш-Бурун приймає судна шириною до 50 метрів, довжиною до 200 метрів, з осадкою до 5 метрів. Пропускна спроможність порту — 75 90 тис. тонн вантажів на місяць. Вантажно-розвантажувальні роботи здійснюються з використанням чотирьох портальних кранів вантажопідйомністю 16 тонн. Виробнича потужність порту — 3 тис. тонн навалювальних вантажів на добу. Під час вантажно-розвантажувальних робіт може одночасно перебувати 3 судна.
У порту є під'їзні залізничні колії загальною протяжністю 1860 м, які з'єднують всі причали та склади порту. Площа складів відкритого зберігання становить 13150 м². Також на території порту розташована промислова залізнична станція «Комиш-Бурун». Станція «Аршинцеве» Кримської залізниці розташована за 8 км від порту Комиш-Бурун.
У порту діє 4 причали. Причал № 1 — довжиною 125 м, глибинами до 6 м, обладнаний 2 портальні крани «Кіровець» по 16 т. Перевантажують вугілля, феросплави. Інтенсивність навантаження — 2500-3000 тонн на добу. Причали № 3, 4 — загальною довжиною 360 м, глибинами 7 м обладнані 3 портальними кранами.
Загальна довжина причальної лінії 610 метрів, глибини біля причалів 6-7 м.
Див. також ред.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Примітки ред.
- ↑ ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ Н А К А З 02.09.2003 N 585 Про внесення змін і доповнень до наказів Держмитслужби України
- ↑ а б в г Лоція Чорного та Азовського морів на води України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 Березня 2022. Процитовано 7 Червня 2019.
- ↑ Повідомлення мореплавця [Архівовано 15 Липня 2019 у Wayback Machine.] «Укрморкартографія»
- ↑ У районі Керчі контрольовані РФ підприємства розбирають сховища токсичних відходів. Це може призвести до спалаху захворювань у населення. Архів оригіналу за 25 Березня 2019. Процитовано 7 Червня 2019.