Відкрити головне меню

Ка́менне (рос. Каменное) — присілок в Зав'яловському районі Удмуртії, Росія. Адміністративний центр Каменського сільського поселення.

присілок Каменне
рос. Каменное
Культурный комплекс „Каменский“.jpg
Культурний комплекс
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Удмуртія
Муніципальний район Зав'яловський район
Поселення Каменське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 94216825001
Код ЗКТМО: 94616425101
Основні дані
Населення 1522 особи (2012)
Поштові індекси 427005
Телефонний код +7 3412
Географічні координати: 56°43′54″ пн. ш. 53°17′22″ сх. д. / 56.73166666669477820° пн. ш. 53.28944444447177631° сх. д. / 56.73166666669477820; 53.28944444447177631Координати: 56°43′54″ пн. ш. 53°17′22″ сх. д. / 56.73166666669477820° пн. ш. 53.28944444447177631° сх. д. / 56.73166666669477820; 53.28944444447177631
Висота над рівнем моря 160 м
Карта
Каменне (Росія)
Каменне
Каменне

Каменне (Удмуртія)
Каменне
Каменне

Каменне у Вікісховищі?

Знаходиться на автошляху Р-322 Іжевськ-Сарапул, в долині річки Стара Кенка, на південний схід від Іжевська.

Зміст

НаселенняРедагувати

Населення — 1522 особи (2012[1]; 1507 в 2010[2]).

ІсторіяРедагувати

Присілок засноване як починок Новозав'яловський росіянами, які переселились з Іжевська. Спочатку воно входило в склад Сарапульського повіту В'ятської губернії. За даними 10-ї ревізії 1859 року в 26 дворах присілка Кам'яна проживало 180 осіб, працювало 3 млини. З 1929 року присілок входило в Старокенську сільську раду. Указом президії ВР Удмуртської АРСР від 23 жовтня 1970 року сільрада була перейменована в Кам'янську, а центр перенесений сюди з присілка Старі Кени.

ЕкономікаРедагувати

Головним підприємством присілка є СПК «Родина», перетворене з однойменного радгоспу.

Із закладів соціальної сфери працюють середня школа, дитячий садок, ФАП, культурний комплекс та клуб.

КультураРедагувати

В селі функціонує культурний комплекс, на базі якого в травні 1986 року було створено фольклорно-етнографічний ансамбль «Марджан гуръёз» («Перлинні наспіви»). Він неодноразово ставав учасником та лауреатом різноманітних різнорівневих конкурсів та фестивалів. До найвищих досягнень можна віднести участь в Днях споріднених народів в Естонії 1996 року та на VI Міжнародному фольклорному фестивалі фіно-угорських народів, що проходив також в Естонії 1997 року. Художній керівник — Четкарьов Олександр Єгорович, який водночас є автором костюмів.

ПерсоналіїРедагувати

В селі народився народний артист Росії, керівник Державного академічного ансамблю пісні і танцю Удмуртської Республіки «Італмас» — Мамонтов Анатолій.

Урбаноніми[3]Редагувати

  • бульвари — Чистопрудний
  • вулиці — Агатова, Алмазна, Бірюзова, Бурштинова, Весняна, Весняна 1-а, Весняна 2-а, Весняна 3-я, Весняна 4-а, Джерельна, Ентузіастів, Зимова, Зої Федорової, Квіткова, Кришталева, Малахітова, Молодіжна, Нагірна, Нова, Перлинна, Південна, Північна, Польова, Рубінова, Смарагдова, Сонячна, Ставкова, Трактова, Троїцька, Центральна, Шкільна, Ювілейна
  • провулки — Зелений
  • проїзди — Кришталевий, Східний 1-й, Східний 2-й, Східний 3-й

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати