Каменкова-Павлова Анна Семенівна

російська акторка

Анна Семенівна Каменкóва-Пáвлова (нар. 27 квітня 1953, Москва) — радянська і російська актриса театру, кіно та дубляжу. Заслужена артистка РРФСР (1985).

Анна Каменкова
Анна Каменкова з чоловіком Анатолієм Співаком, 1982
Анна Каменкова з чоловіком Анатолієм Співаком, 1982
Анна Каменкова з чоловіком Анатолієм Співаком, 1982
Ім'я при народженні Анна Семенівна Каменкова-Павлова
Народилася 27 квітня 1953(1953-04-27) (70 років)
Москва, РРФСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність актриса театру, кіно та дубляжу
Alma mater Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
IMDb nm0436566
Нагороди та премії
Заслужений артист РРФСР

Біографія ред.

Народилася 27 квітня 1953 року у Москві в родині Ольги Олександрівни Каменкової-Павлової та Семена Абрамовича Гуревича. Батьки викладали російську мову та літературу в школі.

Коли дівчинці було 9 років, померла її мати. У цей важкий період велику роль у житті Анні відіграла підтримка її старшої сестри Ольги. Тепер Ольга Каменкова-Павлова — автор і режисер інформаційно-розважальних програм і документальних фільмів.

Уперше в кіно акторка зіграла у віці шести років у фільмі «Дівчинка шукає батька» (1959) за однойменною повістю Євгена Рисса про доньку білоруського партизана. 1960 року цей фільм на кінофестивалі в аргентинському місті Мар-дель-Плата приніс Анні першу в житті нагороду — за найкраще виконання дитячої ролі. Після цього батьки хоч і не дозволили доньці продовжити кар'єру, розпочату в такому юному віці, проте не дали згаснути її таланту. Дівчинка відвідувала студію художнього слова у Палаці піонерів.

1970 року Анна вступила у Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна на курс Михайла Царьова. Ще студенткою дебютувала на сцені Малого театру у виставі «Засіб Макропулоса» за п'єсою Карела Чапека.

Після здобуття диплома актрису прийняли в трупу Московського драматичного театру на Малій Бронній, яким тоді керував Анатолій Ефрос. У Театрі на Малій Бронній Анна Каменкова служила до 1992 року, потім пішла в антрепризу, співпрацює з низкою Московських театрів (Московський драматичний театр «Бенефіс» п/к Анни Нерівної, Московський драматичний театр імені Рубена Симонова, Московський театр «Школа сучасної п'єси», Незалежний театральний проект, Антреприза).

Знімається у кіно з 1959 р. Грала в українській кінокартині «Розповіді про кохання» (1980, т/ф; Іловайська; реж. А. Войтецький, кіностудія ім. О. Довженка), в стрічках «Золоті хлопці» (2005, т/с, РосіяУкраїна, Анастасія Вєтрова; реж. Борис Небієрідзе), «Якщо у Вас немає тітки...» (2007, т/с, Ольга; Україна, реж. Галина Сальгареллі).

Довгі роки працює на радіо (радіовистави за класичними творами, передача «Поштовий диліжанс в країні літературних героїв» 1977—1978), на озвучуванні вітчизняних документальних і художніх фільмів та мультфільмів, а також на дубляжі величезного числа іноземних кінокартин. Будучи студенткою озвучила Джульєтту в знаменитому фільмі Франко Дзеффіреллі («Ромео і Джульєтта», 1968). Красивим і легко впізнаваним голосом актриси говорять десятки зоряних зарубіжних актрис в дубльованих для вітчизняного глядача відомих і знаменитих світових картинах.

Фестивалі та премії ред.

Фільмографія ред.

(неповна)

Ролі в кіно, телевиставах і серіалах ред.

Озвучування, дубляж ред.

Література ред.

  • Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.167. (рос.)

Джерела ред.