Камалов Сабір

політик (1910-1990)

Сабір Камалович Камалов (23 квітня 1910(1910-04-23), Ташкент, Туркестанське генерал-губернаторство — 6 червня 1990(1990-06-06), Ташкент) — радянський і узбецький державний та партійний діяч, перший секретар ЦК КП Узбекистану (1957—1959). Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань (1946-1962). Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1956—1961.

Камалов Сабір
узб. Собир Камолович Камолов
узб. Sobir Kamolovich Kamolov
Народився23 квітня 1910(1910-04-23)
Ташкент, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер6 червня 1990(1990-06-06) (80 років)
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна Узбекистан
Діяльністьполітик
Alma materВища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мовросійська[1]
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани»

Біографія

ред.

Народився в Ташкенті в родині робітника. Узбек. У 1925 році закінчив чотири класи школи 1-го ступеня в Ташкенті.

З січня 1925 до листопада 1929 р. — робітник-будівельник (маляр, штукатур) на поденних роботах у Ташкенті. У 1926 році вступив до комсомолу.

У листопаді 1929 — листопаді 1930 р. — пропагандист партійного кабінету Октябрського районного комітету КП(б)Узбекистану міста Ташкента. У грудні 1930 — липні 1931 року — секретар Ново-Бухарського районного комітету ЛКСМ Узбекистану.

Член ВКП(б) з травня 1931 року.

У серпні 1931 — травні 1933 р. — заступник завідувача, завідувач масово-економічного відділу Середньоазіатського крайкому ВЛКСМ, голова дитячої комуністичної організації середньоазіатського бюро ЦК ВЛКСМ у місті Ташкенті.

У червні 1933 — вересні 1936 року — 1-й секретар Каракалпацького обласного комітету ЛКСМ Узбекистану.

У вересні 1936 — листопаді 1937 року — студент Ташкентського інституту марксизму-ленінізму.

У листопаді 1937 — квітні 1938 року — 1-й секретар Ташлакського районного комітету КП(б) Узбекистану Ферганської області. У травні — серпні 1938 року — 1-й секретар Маргеланського районного (міського) комітету КП(б) Узбекистану Ферганської області. У серпні — вересні 1938 року — завідувач сільськогосподарського відділу Ферганського обласного комітету КП(б) Узбекистану.

У вересні 1938 — січні 1940 року — 2-й секретар Ферганського обласного комітету КП(б) Узбекистану.

У січні — жовтні 1940 року — народний комісар землеробства Узбецької РСР.

У жовтні 1940 — травні 1941 року — заступник голови Ради народних комісарів Узбецької РСР.

У квітні 1941 — жовтні 1946 року — 1-й секретар Каракалпацького обласного комітету КП(б) Узбекистану.

У жовтні 1946 — липні 1949 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У вересні 1949 — квітні 1950 року — 1-й секретар Ферганського обласного комітету КП(б) Узбекистану.

У квітні 1950 — грудні 1955 року — секретар ЦК КП(б) Узбекистану.

З 22 грудня 1955 до 30 грудня 1957 року — голова Ради Міністрів Узбецької РСР.

28 грудня 1957 року під час VI надзвичайного пленуму ЦК КПУз обраний Першим секретарем КП Узбекистану замість Мухитдинова (у зв'язку з обранням останнього секретарем ЦК КПРС). Як і Мухитдинов, вважався представником «ташкентського» клану. 15 березня 1959 року Камалов знятий з посади за «допущене засмічення кадрів політично неблагонадійними елементами» і «примиренчеськи-заступницьке відношення до націоналістичних проявів».

З березня 1959 до квітня 1962 року — голова виконавчого комітету Ферганської обласної ради депутатів трудящих.

У квітні 1962 — квітні 1965 року — заступник начальника Головного управління хлібопродуктів Узбецької РСР. У квітні 1965 — лютому 1970 року — 1-й заступник міністра хлібопродуктів Узбецької РСР. У лютому 1970 — травні 1980 року — заступник міністра заготівель Узбецької РСР.

З травня 1980 року — персональний пенсіонер союзного значення. Похований в Ташкенті.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.