Кам'янівка
Кам'яні́вка — село у Гладковицькій сільській громаді Коростенського району Житомирської області України.
| село Кам'янівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Гладковицька сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1870 |
| Населення | 83 |
| Площа | 1,375 км² |
| Густота населення | 60,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11114 |
| Телефонний код | +380 4148 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°24′29″ пн. ш. 28°55′19″ сх. д. / 51.40806° пн. ш. 28.92194° сх. д.Координати: 51°24′29″ пн. ш. 28°55′19″ сх. д. / 51.40806° пн. ш. 28.92194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
158 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11114, Житомирська обл., Овруцький р-н, смт Першотравневе, вул. Калинова, 9 |
| Карта | |
  Кам'янівка | |
 Кам'янівка | |
| Мапа | |
| |
Колишні назви — Кам'яний Товкач, Кам'яно-Товкачі, Товкачівська Кам'янка.
Географія ред.
Відстань від районного центру — міста Овруча — близько 12 км на північний схід. Центром територіальної громади є селище Першотравневе, що утворилося в 40-х роках минулого сторіччя на місці Немерицького (Невмержицького) хутора як робітниче селище кварцитового кар'єру, розробка якого започаткована в 1936 році. Згодом до селища було приєднано два села: Костюки на півдні і Костюків ліс на південному заході. Через селище пролягає побудована в 1916 році залізниця Санкт-Петербург — Одеса і є залізнична станція Товкачівський — 5 км на захід від Кам'янівки, село Прилуки -6 км на північний захід, село і залізнична станція Бережесть — 7 км на північ, село Олександри (виселене) — 2 км на схід, село Гладківська Кам'янка (виселене) — 4 км на південний схід, село Гладковичі — 5 км на південний захід. До кордону з Білоруссю -12 км на захід.
Розташоване на правому березі річки Кам'янка (басейн р. Прип'ять, притока р Грезля, р. Уж) у східній частині північного схилу Словечансько-Овруцького кряжу на широкій — біля одного кілометра, і довгій в субширотному напрямку галявині між двома лісами.
Південний ліс — Гладківщина — листяний, переважно дубовий, зустрічається також граб, в'яз, береза, вільха. горобина, ліщина та інші листяні. Подекуди має узвишшя — піщані дюни (Сонова гора, Петриківська гора, Груд, за яким в субширотному напрямку протікає Поздовжній рівчак. За півтора кілометра на південному сході- велика галявина — урочище Буда на місці колишнього однойменного хутора. На узліссі там є криничка з сірководневою водою.
Північний ліс — Бережестський, за річкою, переважно хвойний — сосновий, трапляються також вільхові ділянки, зарості крушини, верби і лози понад річкою. Цей ліс більш низовинний, порівняно з Гладківщиною, з численними урочищами на місці колишніх хуторів, відстань між якими часто кількасот метрів: (Гусар, Липники, Чичирки, Васильчуки, Мацильчуки, Заступ, Семени, Гемелі, Тинчин, Ласківці, інші урочища: ближні — Переварець, Велике поле, Руська гора, Трокінь, і дальші — Вовківня, Казарма (це біля залізниці — там в 1950-60 рр був цегляний трьохквартирний будинок залізничників-колійників), Тупик (там на початку минулого сторіччя працював лісопильний завод), болота Горіле, Качине, Семенівське та інші, Велика гора. Болотиста місцевість на північний схід від села в 1950х роках меліорована двома канавами (Семенівські) з водостоком в річку східніше села..
За три км на південний захід від села б'є джерело чистої води, обрамлене криницею, дебіт джерела постійний протягом багатьох десятирічь і не залежить від пори року, Це є витік Поперечнього рівчака, що впадає в річку біля Гусарівського броду.
Висота місцевості над рівнем моря — 158—175 м, геодезичний пункт "Товкачівська Кам"янка" в кілометрі на південний захід від села — 173 м.
Ґрунти дерново-підзолисті, а то й піщані, у межах села найкращі вздовж рівчака Переварець. Вирощується картопля, овочеві культури- буряки, морква, капуста, помідори, огірки, перець, гарбузи, навіть кавуни і дині. Серед зернових кращі врожаї дають жито, овес, пшениця, ячмінь, вирощується також соняшник, кукурудза і гречка. Садки — яблунево-грушеві, добре росте слива і не приживається вишня, добрі врожаї дають неукривні сорти винограду.
Обидва ліси багаті грибами: білі — боровики, дубовики, королівські, бабки (підберезовики), краснюки (підосиновики), кілька видів сироїжок, груздів, рижки, зеленушки і рядовки, моховики, решетняки, багато інших їстівних і неїстівних грибів.,
У бережестському лісі, у низовинах, що звуться волоками, зарості чорниці, яку у врожайні роки збирають тут багатьма центнерами. Подекуди зустрічається брусниця, буяки, журавлина, зрідка — в заростях- малина, ожина, ведмедина, трапляється костянка. Флора багата рідкісними і лікарськими рослинами, як то чемериця, любка дволиста, золототисячник, калган, трифоль, ведмеже вушко, дереза (ликоподій), ятришник та багато інших.
В лісах і болотах водиться чимало звірини: лосі, олені, косулі, дикі свині, вовки, лисиці, зайці, бобри, ондатри, рисі, білки, бурундуки та інші. З плазунів можна зустріти гадюку звичайну (отруйна). вужа, веретенницю, є кілька видів ящірок — бурі, зелені, земноводні — жаби, тритони. В річці і рівчаках та канавах є риба ; щука, лин, карась, окунь, краснопірка, в'юн, ольховик, тощо.
Цікавим є факт кам'янівської погодної аномалії: восени і навесні, а надто взимку температура повітря тут на кілька (до 5!) градусів нижча, чим в окрузі, зокрема в сусідньому (за 5 км) Першотравневому.
Село умовно поділяється на три частини; Гора,- поселення дугою навкруг піщаної дюни, на захід від сезонного струмка Переварець, що впадає в річку Кам'янку; Рудавиця- на півдні і Бенисі — східна частина села.
Історія ред.
В центральній частині села 1975 року зведено пам'ятник односельцям, що загинули на фронтах Другої світової війни — світло-сіра стела з мармурової крихти з нержавіючою блискучою зіркою і написои на червоному тлі: ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ КАМ'ЯНІВЦЯМ, ЗАГИБЛИМ ЗА ЧЕСТЬ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ БАТЬКІВЩИНИ. Пізніше до меморіаллу додано плити з написами імен загиблих і померлих від ран сільчан.
18 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Толкачівську Кам'янку, повертаючись із походу, проходили залишки Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.
У 1923—54 роках — адміністративний центр Кам'яно-Товкачівської сільської ради Овруцького району[1].
Примітки ред.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 152. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
Посилання ред.
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Погода в селі Кам'янівка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]