Відкрити головне меню

Кам'янський трамвай — система електричного трамвая Кам'янського.

Кам'янський трамвай
Кам'янський трамвай
Опис
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто Кам'янське
Дата відкриття 27 листопада 1935
Оператор КП «Трамвай»
Вартість проїзду 3,50
Річний пасажиропотік 10 816,9 тис. чол. (2016)[1]
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 4
Довжина мережі 77,6 км[2]
Рухомий склад
Кількість вагонів 34 пасажирські,
6 службових
(станом на 01.04.2018)[3]
Основні типи рухомого складу Tatra T3, Tatra T6B5, КТМ-5, КТМ-8, К-1
Кількість депо 1
Технічні дані
Ширина колії 1524 мм
Тип живлення контактна мережа
CMNS: Кам'янський трамвай на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Проект будівництва трамвая у місті було розроблено 1934 року, а вже у квітні 1935 року розпочалося будівництво першої лінії.

Урочисте відкриття першої лінії відбулося 27 листопада 1935 року. Маршрут № 1 завдовжки 12,6 км проходив від копрового цеху ДКХЗ Першотравневою вулицею, Базарним спуском, вулицями Сировця, 2-ю Дачною (нині — Москворецька) та 3-ю Дачною (нині — Спортивна; у зворотний бік) до цементного заводу.

Другу лінію відкрито 12 грудня 1937 року спочатку як одноколійну (друга колія збудована у березні 1938 року) — від центру проспектами Леніна та Ювілейним до вулиці Народної. Сюди спрямований маршрут № 2.

 
КТМ-5

У листопаді 1939 року відкрито другу чергу першої лінії — її було подовжено від копрового цеху ДКХЗ до самого ДКХЗ на північний схід.

Станом на 1941 рік довжина мережі становила 25,6 км, у депо перебувало 27 двовісних вагонів — 15 моторних та 12 причіпних.

Впродовж німецької окупації (серпень 1941 року — листопад 1943 року) трамвайний рух у місті не діяв. Після визвволення міста рух поновився у червні 1944 року.

У повоєнну добу (19491954 роки) до міста надійшли 23 вживані вагони з Харкова, Москви та Києва.

24 квітня 1949 року вперше після війни відбулося розширення мережі — маршрут № 2 подовжено до станції Баглій (нині — Запоріжжя-Кам'янське), а ще за рік — у травні 1950 року — вулицею Дніпропетровською та проспектом Конституції СРСР до Соцмістечка.

З 1951 року почали надходити нові трамваї КТМ-1/КТП-1.

1950-ті роки стали періодом розширення мережі на схід. Впродовж 19531959 років у три черги було збудовано лінію проспетом Аношкіна до вулиці 4-ї Заводської. Сюди пішов новий маршрут № 3. Було відкрито кільце біля ДМК шляхом подовження лінії від Прометея ближче до самого заводу.

1960 року відкрито нове трамвайне депо поблизу станції Баглій (Запоріжжя-Кам'янське).

Розвивалася мережа і у 1960-ті роки. 1965 року маршрут № 1 подовжено на захід від цементного заводу вулицями Макіївською, Криворізькою та Виборзькою до селища Романкове (вулиця Одеська). 1966 року маршрут № 3 подовжено від 4-ї Заводської до селища Карнаухівка.

До кінця 1960-х років повністю списані довоєнні вагони, натомість парк поповнювався вагонами КТМ-1/КТП-1 та КТМ-2/КТП-2.

1971 року відкрито нову лінію — вулицями Сировця, Комсомольським проспектом та вулицею Генерала Глаголєва до вулиці Скаліка. Сюди спрямовано маршрут № 1.

З 1972 року у місто почав надходити новий рухомий склад — вагони чеського виробництва Tatra T3SU. До 1988 року їх надійде разом 205 вагонів і впродовж 1985—1988 років єдиним типом рухомого складу у місті будуть саме ці вагони.

1975 року було відкрито нове трамвайне депо на 100 місць поблизу цементного заводу.

 
Площа ДМК

1977 року було відкрито нову лінію вулицею Чапаєва, що сполучила дві магістральні лінії — Ювілейний проспект та проспект Аношкіна.

1986 року відкрито продовження маршруту № 2 на схід — вулицями Тульською, Подільською (в один бік), Волзькою (в один бік), Дунайською (в один бік) та Леваневського (в один бік) та утворено велике кільце навколо кварталу.

У другій половині 1980-х років почали надходити нові вагони КТМ-5 (КТМ-5М3).

1990 року вдбулися чергові зміни мережі — через розширення промислового майданчика ДМК лінію вулицею Першотравневою перенесено південніше — на вулиці Широку та Садову. Завдяки цьому лінія стала довшою на 1,6 км. Насьогодні це найновіша лінія у місті, більше розширень мережі не відбувалося. На початку 1990-х років діяло 7 маршрутів та в двох депо перебував 221 вагон.

Натомість корективи у розвиток трамвая внесла трагедія, що сталася 2 липня 1996 року. Трамвай КТМ-5М3 № 1044, що рухався маршрутом № 2А вниз вулицею Чапаєва, через відмову гальм на великому ухилі врізався у стіну на розі вулиці Чапаєва та проспекту Аношкіна. Ця трагедія забрала життя 34 людей і ще близько 100 людей отримали травми. Після трагедії було припинено рух вулицею Чапаєва, а саму лінію розібрано 2003 року.

Відтак, впродовж 1996—1997 років половину із 50 вагонів КТМ-5, що перебували тоді на балансі, було списано. Депо № 2 перетворено на службу колії.

Впродовж 19931997 років надійшло 27 вагонів КТМ-8, а впродовж 19962000 років — 5 вагонів Tatra T6B5.

Станом на 2011 рік довжина мережі становила 78,9 км.

11 березня 2016 року Кам'янське отримало два капітально відремонтовані трамваї[4].

З 12 вересня 2017 року по 6 листопада 2017 року в місті проводилися випробування нової розробки ТОВ «Татра-Юг» трамвая Tatra К-1М6[5][6].

13 березня 2018 року місто Кам'янське знову ледь не стало місцем трагедії  — один-в-один повторилася ситуація понад 20-річної давності: у трамвайного вагона на крутому спуску не спрацювала жодна з трьох систем гальмування. Надзвичайна подія, в результаті якого у трамвайного вагона № 664, всередині якого знаходилися близько 100 пасажирів, що прямував за маршрутом № 2 повністю відмовили гальма на одному з найкрутіших спусків міста — проспекту Свободи в районі пам'ятника Брежнєва. Тільки завдяки чуду і професіоналізму водія Наталії Пілютикової, трамвай вдалося зупинити. До речі — на наступний день, 14 березня, вагон № 664 був знову випущений на лінію, на цей раз за маршрутом № 4, де він знову зламався, у якого знову трапилося раптове знеструмлення. Сталося це в районі зупинки «ДДГРЕС»[7].

МаршрутиРедагувати

   Діючі маршрути
   Скасовані маршрути
Перелік трамвайних маршрутів в місті Кам'янське
Пункт відправлення Маршрут слідування Пункт прибуття Примітки
1 ДМК просп. Свободи — просп. Тараса Шевченка — площа Визволителів —
просп. Василя Стуса — вул. Генерала Глаголєва
Вулиця Покровська
2 ДМК просп. Свободи — просп. Ювілейний — вул. Січеславський шлях —
просп. Конституції — вул. Тульська — вул. Подільська (туди) —
вул. Волзька (туди) — вул. Леваневського (зворотно)
Вулиця Дунайська
ДМК просп. Аношкіна — вул. Чапаєва Вулиця Дунайська Закритий 1996 року
3 ДМК просп. Свободи — просп. Аношкіна Карнаухівка
4 ДКХЗ вул. Широка — вул. Садова — просп. Свободи —
просп. Тараса Шевченка — вул. Москворецька (туди) —
вул. Спортивна (зворотно) — вул. Васильєвська — вул. Макіївська —
вул. Криворізька — вул. Виборзька
Вулиця Одеська
5 Вулиця Скаліка просп. Аношкіна Карнаухівка
6 Карнаухівка просп. Аношкіна — вул. Чапаєва Вулиця Дунайська Закритий 1996 року
7 ДКХЗ Вулиця Спортивна Скорочена версія маршруту № 4
8 Вулиця Маяковського Вулиця Дунайська Скорочена версія маршруту № 2
9 ДМК Вулиця Маяковського Скорочена версія маршруту № 2

Рухомий складРедагувати

Станом на 1 січня 2010 року на балансі експлуатуючого підприємства перебував 51 пасажирський та 8 службових вагонів, з яких: 71-605 — 8 одиниць (та 1 службовий), 71-608К — 6, 71-608КМ — 7, Tatra T3SU — 25, Tatra T6B5 — 5[8].

Станом на 1 січня 2016 року перебувало в експлуатації 52 пасажирських, 8 службових вагонів[9].

Станом на 1 червня 2019 року на балансі підприєства перебувало 34 пасажирських, 6 службових вагонів[10].

Трамвайні депоРедагувати

ЕнергогосподарствоРедагувати

Станом на 2016 рік діє 14 тягових підстанцій[2].

Розклад рухуРедагувати

З 25 грудня 2015 року усі трамваї міста оснащені GPS-трекерами[11], а вже у березні 2016 року на проспекті Шевченка на зупинці «Москворецька» було встановлено інформаційне табло — перше із запланованих 17 покажчиків руху електротранспорту[4].

Загалом у місті встановлено у 2016 році встановлено 35 інформаційних табло, з яких, через крадіжки, станом на березень 2018 року залишилося 30. З січня 2018 року всі електронні табло, які до цього обслуговували різні підрядники, були передані КП «Інформаційні системи»[12].

Оплата проїздуРедагувати

З 1 січня 2017 року вартість проїзду складає 2,00 на маршруті № 1 та 2,50 на маршрутах № 2, 3 і 4. Вартість місячного проїздного квитка — 120 [13].

З 5 грудня 2018 року вартість проїзду складає — 3,50 .

ПриміткиРедагувати

  1. Основні показники роботи підприємств міського електричного транспорту України у 2016 році // Корпорація «Укрелектротранс».
  2. а б Технічні показники підприємств міського електричного транспорту України // Державна служба України з безпеки на транспорті.
  3. Статистика рухомого складу на сайті «Міський електротранспорт»
  4. а б Розпочато встановлення електронних табло на трамвайних зупинках. Офіційний сайт міста Кам'янське
  5. Випробування К-1М6 в Кам'янському (відео)
  6. Крутой трамвай покинул Каменское (видео)
  7. Водитель трамвая спасла город от очередной ужасной трагедии Архівовано 22 квітня 2018 у Wayback Machine. // События, 2018-03-16 (рос.)
  8. Інвентарний парк пасажирських трамвайних вагонів станом на 01.01.2010 // Міський транспорт
  9. Інвентарний парк трамвайних вагонів по містах України станом на 01.01.2016 з аналізом його змін за 2015 рік // Корпорація «Укрелектротранс».
  10. Статистика рухомого складу // Міський електротранспорт.
  11. ВСТАНОВЛЕННЯ GPS-СИСТЕМИ НА ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ МІСТА. Офіційний сайт мера міста
  12. Крадіжки інформаційних табло в Кам'янському Архівовано 22 квітня 2018 у Wayback Machine. // События, 2 березня 2018 (рос.)
  13. С 1 января каменчане ездят в трамваях по новым тарифам // Событие. — 2017. — 2 січня.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати