Відкрити головне меню

Кам'янка (Чернігівський район)

Ка́м'янка — село в Україні, в Чернігівському районі Запорізької області на лівому березі р. Токмак. Населення становить 113 осіб (1 січня 2015)[1]. Орган місцевого самоврядування — Стульневська сільська рада. До перейменування мало назву Гамбер.

село Кам'янка
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Чернігівський район
Рада/громада Стульневська сільська рада
Код КОАТУУ 2325587202
Облікова картка Кам'янка 
Основні дані
Населення 136
Площа 0.81 км²
Густота населення 167.9 осіб/км²
Поштовий індекс 71224
Телефонний код +380 6140
Географічні дані
Географічні координати 47°13′50″ пн. ш. 36°01′03″ сх. д. / 47.23056° пн. ш. 36.01750° сх. д. / 47.23056; 36.01750Координати: 47°13′50″ пн. ш. 36°01′03″ сх. д. / 47.23056° пн. ш. 36.01750° сх. д. / 47.23056; 36.01750
Середня висота
над рівнем моря
116 м
Водойми Токмак
Відстань до
обласного центру
127 км
Відстань до
районного центру
16.6 км
Найближча залізнична станція Стульневе
Відстань до
залізничної станції
2.5 км
Місцева влада
Адреса ради 71220, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с. Стульневе, вул. Перемоги, 96, тел. 9-47-24
Сільський голова Андрусенко Олександр Васильович
Карта
Кам'янка. Карта розташування: Україна
Кам'янка
Кам'янка
Кам'янка. Карта розташування: Запорізька область
Кам'янка
Кам'янка

ГеографіяРедагувати

Село Кам'янка розташоване на лівому березі річки Токмак, недалеко від місця злиття її з річкою Каїнкулак в річку Токмакчка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Стульневе. На відстані 1,5 км розташоване селище Стульневе. Відстань до райцентру становить близько 16 км і проходить автошляхом Т 0813.

З північного боку с.Кам’янка створено ботанічний заказник «Водоохоронна зона» площею 3 га (Рішення Запорізького облвиконкому від 28.05.1980р. №253)

ІсторіяРедагувати

XIX ст.Редагувати

Засноване німцями-менонітами з колонії Молочна в 1863 році. Це наймолодша менонітська колонія в Чернігівському районі. Названо її було Гамберг. Сплановане село було за правилами сільськогосподарського товариства для 26 повних та 3 малих господарств на 1735 десятинах землі. На середину 80-х років XIX століття у ЗО будинках проживало 187 жителів. Заняттям селян було землеробство та скотарство. В селі було 25 повних, 2 половинних та 5 малих господарств на 1770 десятинах землі. Працювало сільське училище, церкви не було. Більшість жителів села були членами церкви колонії Шензеє.

XX ст.Редагувати

У 1908 році в селі працювали вітряний млин X. Еннса, цегельня П. Каспера, розсадник дерев Г. Хюберта та садово-городній центр Д. Хюберта.

у буремні роки громадянської війни та більшовицьких експериментів значна частина менонітів емігрувала до Америки.

Після революції в селі з'явилася перша українська сім'я Кудлаїв, які були пастухами. В результаті колективізації в селі розкуркулили і вислали де Сибіру десять сімей, і утворили колгосп «Комуніст».

У 1934 році поблизу села організовують Стульневський кар'єр, першим директором якого став А. Дєєв. Після цього етнічний склад населення села різко змінюється, крім німців, на кар'єрі працюють люди більш, ніж 10 національностей, більшість з них поселяється в Гамберзі. У зв'язку з цим, поряд з початковою школою з німецькою мовою навчання, в селі відкривають таку ж школу з українською мовою навчання. Напередодні війни в селі проживало 349 чоловік, 227 з яких — німці.

Зазнало населення села і репресій 30-х років, коли 46 жителів села було репресовано, серед них Штоббе Г. Я., практично, всі вони загинули в сталінських таборах, при чому репресовані були як німці, так і люди інших національностей.

З початком війни все чоловіче населення німецької національності, здатне носити зброю, було репресоване і відправлене до концтаборів, серед них Берген П. Г., Нейфельд А. Д., Нейфельд І. Д. та ще 37 чоловік. Переважна більшість з них загинула там. З приходом нацистів у селі було встановлено окупаційний режим, до рабської праці в Німеччину було забрано 4 молодих жителів села.

На фронтах Німецько-радянської війни захищали Батьківщину 13 жителів села, 7 жителів села загинули.

Під час відступу нацисти забрали з собою німецьке населення села, а будинки спалили.

Після війни село отримало нинішню назву, в його відбудові брали участь жителі навколишніх сіл, що поселилися тут.

У 1950 році місцевий колгосп було об'єднано з іншими колгоспами сільради в один — ім. Горького з центром у с. Стульневе. Кам'янка стала бригадним селом. У селі будуються господарські споруди, жителі села працюють на Стульневському спецкар'ері та в місцевому колгоспі. За післявоєнні роки 10 жителів села нагороджено урядовими нагородами.

Поступово село потрапляє в розряд неперспективних, у 1977 році закривають місцеву школу, молодь від'їздить з села.

XXI ст.Редагувати

У селі проживають переважно пенсіонери. Молодь працює на підприємствах селища Стульневе та в сільгосппідприємствах.

НаселенняРедагувати

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 136 осіб[2]. Мовний склад населення був таким[3]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 131 96,32
російська 5 3,68

ПриміткиРедагувати

ЕкономікаРедагувати

  • Стульневський гранітний кар'єр.

ДжерелаРедагувати

  • Погода в селі Кам'янка
  • Запорізька область: Перелік територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення
  • Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігів. р-ну. — Запоріжжя: Лана-друк, 2006. — 436 с.