Кам'янка (Тернопільський район)

село у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області

Ка́м'янка — село Микулинецької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративно підпорядковане Дарахівській сільській раді (до 2020 року). До 1955 року село називалося Слобідка-Струсівська. Відстань до міста Теребовля становить близько 8 км і проходить автошляхом Т 0903.

село Кам'янка
Церква Святих Верховних Апостолів Петра і Павла
Церква Святих Верховних Апостолів Петра і Павла
Церква Святих Верховних Апостолів Петра і Павла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Микулинецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA61040290100095132
Основні дані
Засноване 1865
Населення 186
Площа 0.931 км²
Густота населення 199.79 осіб/км²
Поштовий індекс 48146
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°17′28″ пн. ш. 25°35′37″ сх. д. / 49.29111° пн. ш. 25.59361° сх. д. / 49.29111; 25.59361Координати: 49°17′28″ пн. ш. 25°35′37″ сх. д. / 49.29111° пн. ш. 25.59361° сх. д. / 49.29111; 25.59361
Середня висота
над рівнем моря
293 м[1]
Водойми Брушиця
Відстань до
обласного центру
37.6 км
Відстань до
районного центру
8.7 км
Місцева влада
Адреса ради 48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11
Карта
Кам'янка. Карта розташування: Україна
Кам'янка
Кам'янка
Кам'янка. Карта розташування: Тернопільська область
Кам'янка
Кам'янка
Мапа
Мапа

CMNS: Кам'янка у Вікісховищі

Поштове відділення — Дарахівське. Розташоване на березі річки Брушиця. Населення — 186 осіб (2003).

Історія ред.

Перша писемна згадка — 1588.

Діяли «Просвіта», «Сокіл» та інші товариства.

26 вересня 1930 під час пацифікації відбулася розправа над селянами. Від 5 липня 1941 до 24 березня 1944 Кам'янка — під німецькою окупацією.

1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включено до новоствореної у Теребовлянському повіті об'єднаної сільської гміни Дарахів[2].

 
Стрілецький хор у Слобідці-Струсівській

Поширені прізвища ред.

Берестянський, Болай, Борецький, Винницький, Галанджій, Голинка, Гумницький, Домбровський, Качурівський, Концур, Курочка, Кучер, Прусак, Трусь, Шепертицький[3].

Релігія ред.

Пам'ятники ред.

Встановлено кам'яний хрест на могилі вояків УПА подружжю Михайлу та Стефанії Прусак, насипана символічна могила Борцям за волю України.

Соціальна сфера ред.

Працює клуб.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

  • Володимир Берестянський (нар. 1920) — громадський і церковний діяч.[4];
  • П. Борецький — український громадський діяч;
  • М. Курочка — український громадський діяч;
  • Володимир Мельничайко (1931—2020) — український мовознавець, доктор педагогічних наук, професор;
  • І. Шепертицький — громадський діяч.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. weather.in.ua
  2. Internetowy System Aktów Prawnych. web.archive.org. 9 березня 2014. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 7 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  3. Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
  4. Весна X. Берестянський Володимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 114—115. — ISBN 966-528-197-6.

Література ред.