Калінін — радянський легкий крейсер проєкту 26-біс. Названий на честь Михайла Калініна. Був третім кораблем в своїй серії. З 6 лютого 1960 року носив назву ПКЗ-21.

Файл:KalininCruiser.jpg
Крейсер «Калінін»
Історія
 Військово-морський флот СРСР
Назва: Калінін
Власник: ВМФ СРСР
Будівник:
Закладений: 12 червня 1938 року
Спуск на воду: 8 травня 1942 року
Прийнятий: 31 грудня 1942 року
Виведений: 7 травня 1956 року
Основні характеристики
Клас і тип: проєкт 26 «Максим Горький», легкий крейсер
Водотоннажність:
  • нормальна — 9105 т,
  • повна — 10 040 т
Довжина: 191,2 м
Ширина: 17,7 м
Осадка: 7 м
Двигуни: 2 турбозубчаті агрегати 133 000 к.с.
Швидкість: повного ходу — 36 вузлів1
Дальність
плавання:
5590 миль при 17 вузлах1
Автономність: 20 діб
Екіпаж: 812 (56 офіцерів)
Засоби електронної
боротьби:
Станція «Редут-К»
Озброєння:
  • 3 × 3 180-мм МК-3-180
  • 2 трьохтрубних торпедних апарати 1-Н
  • 164 морські міни
  • 50 глибинних бомб,
  • 8 × 1 85/52-мм 90-К;
Бронювання: Бортовий пояс
Авіаційна група: 2 гідроплани КОР-2, 1 катапульта 3К-2Б

Закладений 12 червня 1938 року. Спущений на воду 8 травня 1942 року. Вступив в стрій Тихоокеанського флоту 31 грудня 1942 року.

Проєктування ред.

Крейсер «Калінін», як і всі кораблі проєктів 26 і 26-біс, проєктувався ЦКБС-1 під керівництвом начальника корпусного відділу А. І. Маслова. За основу було взяте теоретичне креслення італійського крейсера «Еудженіо ді Савойя».

Історія ред.

Корпусна сталь для крейсера оброблялась на Балтійському заводі № 189 в Ленінграді. Закладений 12 червня 1938 року на заводі номер 199 в Комсомольськ-на-Амурі (заводський номер С-7). Спущений на воду 8 травня 1942 року. Вступив в стрій Тихоокеанського флоту 31 грудня 1942 року. Прапор піднято 2 лютого 1943 року.

На початку 1943 року, після входження «Калініна» в стрій, його вирішено було перевести на північ, оскільки Північний флот за кількістю великих надводних кораблів поступався противнику. Були опрацьовані два варіанти переходу: по Північному морському шляху — 6750 миль (70 діб) і через Панамський канал — 16 500 миль (113 діб). Командування ВМФ вибрало перший маршрут по якому йшла експедиція ЕОН-18.

На заводі № 199 виготовили льодові якорі і два льодових (сталевих) гвинти діаметром 3,5 метри зі з'ємними лопастями. 1 червня нарком ВМФ підписав наказ про відміну переходу.

В 1946 році крейсер зайняв 1-е місце на Тихоокеанському флоті, при цьому завоював 4 флотських призи. З 17 січня 1947 по 23 травня 1953 року він знаходився в складі 5-го ВМФ, потім в складі ТОФ. В 1951-м виходив в море на стрільби під прапором командувача 5-м флотом Ю. А. Пантєлєєва. В жовтні 1954 року крейсер виходив в море з урядовою комісією, що відвідала Тихоокеанський флот, і виконав показову стрільбу головним калібром.

7 травня 1956 року корабель був виведений з бойового складу флоту і законсервований. 1 грудня 1957-го розконсервований і знову введений в стрій. 6 лютого 1960 року «Калінін» був роззброєний і перетворений в плавучу казарму. 12 квітня 1963 року крейсер виключений зі складу флоту.

Макет крейсера, виготовлений матросами, що служили на ньому, представлено у Військово-морському музеї Санкт-Петербурга.

Командири корабля ред.

  • Сухоруков М. Г.
  • Волков Олексій Васильович
  • Галіцький Анатолій Олександрович
  • Аістов А. Г.
  • Казьонний Б. В.

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.