Калінін Сергій Володимирович
Сергі́й Володи́мирович Калі́нін (25 серпня 1974 — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Калінін Сергій Володимирович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
25 серпня 1974 Запоріжжя | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (40 років) Осикове | |
| Поховання | Запоріжжя | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
народився 1974 року та проживав у місті Запоріжжя, Шевченківський район. По закінченні школи № 55 працював на Запорізькому абразивному комбінаті, відслужив в армії, у прикордонних військах в Одесі. Працював на «Кремнійполімері» та в компанії «Вітадент».
Призваний за мобілізацією 11 квітня 2014 року, солдат, номер обслуги зенітно-ракетного взводу, 93-тя окрема механізована бригада.
Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поміж селами Кутейникове та Осикове (Старобешівський район). Перебував біля зенітної установки у кузові ЗІЛ-131, був вбитий снайпером. Коли машину було підбито, бійці пересіли до іншої. Тіла вбитих Андрія Денщикова та Сергія Калініна залишилися в кузові, 31 серпня були підірвані терористами разом з машиною. Станом на вересень 2014 року перебував в списках полонених.[1]
11 вересня 2014-го рештки були зібрані та вивезені пошуковцями Місії «Ексгумація-200» («Чорний тюльпан»). Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. 26 вересня 2015 року з воїном попрощалися в Запоріжжі.
Залишилися батьки, дружина та троє дітей.
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 16 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 38
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
- Іловайський Хрест (посмертно)
- 9 листопада 2016 року нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (посмертно).
Примітки ред.
- ↑ В полоні бойовиків перебувають понад 800 людей (СПИСОК)
- ↑ Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
Джерела ред.
- Калінін Сергій Володимирович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Запорізька обласна бібліотека
- Історія про розстріляний прапор
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |