Відкрити головне меню


Кали́тва — пагорб, геологічне утворення в межах Царичанський району Дніпропетровської області. Розташований на південний захід від смт Царичанка, серед правобережної тераси річки Оріль.

Калитва
Калитва

48°55′12″ пн. ш. 34°25′36″ сх. д. / 48.92000° пн. ш. 34.42667° сх. д. / 48.92000; 34.42667Координати: 48°55′12″ пн. ш. 34°25′36″ сх. д. / 48.92000° пн. ш. 34.42667° сх. д. / 48.92000; 34.42667
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна
Дніпропетровська область,
Царичанський район,
на південний захід від смт Царичанка
Система Придніпровська низовина
Висота 145 м над р. м.
Висота відносна 81 м
Маршрут з смт Царичанка
Калитва. Карта розташування: Дніпропетровська область
Калитва
Калитва
Калитва (Дніпропетровська область)


Гора Калитва має охоронний статус — заповідне урочище місцевого значення. Створений рішенням Дніпропетровського облвиконкому від 14.10.1982 р. за № 654.

ОписРедагувати

Підняття неправильної форми заввишки 81 м над рівнем довколишньої місцевості. Довжина Калитви до 5 км, висота над рівнем моря — 145 м. Круто обривається до тераси Орелі. Північно-західний схил пологіший, східний та південний розчленовані густою мережею ярів завглибшки до 17 м.

Підняття виникло внаслідок складчасто-лускуватих деформацій (знахiдки зім'ятих та обдертих при цьому стовбурiв дерев) у периферійній частині льодовика під час дніпровського зледеніння.

Гора побудована численними відслоненнями палеогенових та неогенових порід серед моренних відкладів. У верствуватих піщано-глинистих породах відбиті наслідки гляціодислокацій у вигляді різних за формою та розмірами складок. Морена містить брили гранітів, габро, базальтів, гнейсів та інших порід розміром до 4 м; є залишки мікротеріофауни. Крім моренних відкладів помітну роль відіграють флювіогляціальні, трапляються озерні та озерно-болотні із залишками вуглефікованих викопних рослин. У південно-західній частині гори трапляються рештки скам'янілої деревини з гарними декоративними властивостями, археологами знайденi череп мамонта (нинi в Днiпровському iсторичному музеï iм. Яворницького.

ІсторіяРедагувати

Топонiм згадуеться у популярному давньому сюжету схiднослов'янськоï казки про мандри багатиря у Дикому Полi, що вiн натрапив на давний камiнь з написом: "Прямо пiйдеш - смерть знайдеш, праворуч пiдеш - коня втратиш, лiворуч пiдеш - одруженим будеш". Припустимо, що тут була розвiлка евразiйських степових шляхiв, контроль за торгiвлею по яким через утворення у стратегiчно важливих пунктах залог та митниць, грав, зокрема, винятково велику ролю в економiцi Хозарського каганату. Iснування давньоï фортецi пiдтверджуеться мiсцевою назвою гори Замок, саме яку населення вважае найстаiшою за Калитву, можливе, через народну етимологiю вiд «калитка» нiбито назва мiсця флагштоку на оборонному валу запорожцiв. При підніжжі Калитви встановлений пам'ятник у вигляді гранітної брили, на якій вирізьблено слова: «Бутенку Панасу Трохимовичу вдячні потомки за обліснення гори Калитви в 1934–1937 р.» (впроваджений також Царичанський районний приз iм. Бутенка) близько 100 га акацiï, дуба, ясена, щоб запобiгти розмиванню Калитви тому числi рiчкою Царичанкою , вода якоï набувала вiд грунтiв Калитви жовтого кольору (звiдси назва Царичанка вiд *Сары-Чай, тюркск. sarı 'жовт(ий)', çay 'рiчка').

ДжерелаРедагувати