Калинівщина (Чортківський район)

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області

Кали́нівщина — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. Було підпорядковане Білобожницькій сільській раді. До села приєднано хутір Скалка. Хутір Довга Долина виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.

село Калинівщина
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Білобожницька сільська громада
Облікова картка Калинівщина 
Основні дані
Населення 359 (на 1.01.2018)[1]
Територія 1.658 км²
Густота населення 283.47 осіб/км²
Поштовий індекс 48530
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 49°02′47″ пн. ш. 25°44′10″ сх. д. / 49.04639° пн. ш. 25.73611° сх. д. / 49.04639; 25.73611Координати: 49°02′47″ пн. ш. 25°44′10″ сх. д. / 49.04639° пн. ш. 25.73611° сх. д. / 49.04639; 25.73611
Середня висота
над рівнем моря
243 м[2]
Відстань до
районного центру
2 км
Місцева влада
Адреса ради 48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34
Карта
Калинівщина. Карта розташування: Україна
Калинівщина
Калинівщина
Калинівщина. Карта розташування: Тернопільська область
Калинівщина
Калинівщина
Мапа
Мапа

CMNS: Калинівщина у Вікісховищі

Церква Святого Архістратига Михаїла
Дзвіниця
Пам'ятний хрест

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.[3]

Розташування ред.

Розташоване за 6 км від районного центру і 1 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

Дворів — 189.

Місцевості ред.

  • Скалка — хутір, приєднаний до с. Калинівщина; розташований за 1 км від села. У 1952 р. на хуторі — 19 будинків, 60 жителів. Глибока.
  • Долина — хутір, виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.[4]

Історія ред.

Відоме від 17 ст. У 1785 р. тут проживали 606 осіб.

Письмові джерела свідчать, що свого часу тут було село Стара Білобожниця, але коли його захопила епідемія чуми, вціліли тільки три родини. Згодом, після пошесті, люди почали будувати житла на горбі, у Новій Білобожниці. Відтак пан Калиновський придбав запустілі землі, які почав заселяти. Звідси, можливо, й пішла назва села. За іншою версією, на цьому місці ріс розлогий калиновий гай.

У 1884 р. відкрита Залізниця Станиславів — Гусятин зі станцією в селі.

1902 р. велика земельна власність у Калинівщині, належала Владиславові Охоцькому.

У селі в 1900 р. — 938 жителів, 1910—1012, 1921—968, 1931—1056 жителів; у 1921 р. — 181, 1931—214 дворів.

Під час польської пацифікації 1930 р. багато жителів з навколишніх сіл переховувались у Калинівському лісі. У селі діяла клітина ОУН, до якої належали Олексій Джага, Петро Маліцький, Ярослав Музика, Мирослав Сеньків і Петро Скрипник; зв'язковими були Ганна Дзюба, Марія Єднороз, Стася Павліковська, Варвара Скрипник та Євдокія Сміхун.

Протягом 1939—1941 рр. органи НКВС замучили і розстріляли у Чортківській тюрмі жителів Калинівщини Ганну Самійлу, Григорія, Івана та Михайла Стариків, Лева Томківа і Степана Юрчишина.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 17 чоловіків:

  • Михайло Баюк (нар. 1921),
  • Василь Гураль (нар. 1907),
  • Яків Данилів (нар. 1905 р.н.),
  • Степан Деркач (нар. 1919),
  • Дмитро Джаг (нар. 1922),
  • Савелій Джага (1910),
  • Василь Духніцький (нар. 1894),
  • Олексій Кравецький (нар. 1916),
  • Іван Маліцький (нар. 1922),
  • Степан Музика (нар. 1926),
  • Антон Мушинський (нар. 1912),
  • Йосип Погорецький (нар. 1922),
  • Федір Проник (нар. 1913),
  • Франко Савчин (нар. 1909),
  • Іван Сміхун (нар. 1918),
  • Антон Томків (нар. 1910),
  • Петро Шимків (нар. 1912).

В УПА воювали Пантелеймон Маліцький, Ярослав Музика, Мирослав Сеньків та інші місцеві жителі.

З 4 вересня 2015 року Калинівщина належить до Білобожницької сільської громади.[5]

Релігія ред.

У селі є капличка Матері Божої (2001).

Пам'ятники ред.

  • пам'ятник Лесі Українці (1958),
  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Населення ред.

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
938 1012 968 1056 390 359[1]

Соціальна сфера ред.

За Австро-Угорщини функціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання.

У 1920–1930-х рр. діяли філії «Просвіти», «Рідної школи» та інших українських товариств; кооператива.

У 1947 р. примусово створено колгосп (голова правління Петро Гураль); 1960 р. об'єднаний з господарствами сіл Білобожниця та Семаківці.

Протягом 1980-х рр. село газифіковано.

Нині працюють клуб, фольклорний ансамбль «Калина», бібліотека, торговий заклад, ТзОВ Агрофірма «Калинівщина», фермерське господарство «Вільний селянин».

Відомі люди ред.

Народилися ред.

  • Василь Гавриш (1894–р. см. невід.) — громадський діяч, літератор;
  • Євгенія Домінік (нар. 1938) — агрономка, громадська діячка. Лауреатка Державної премії УРСР (1980 р.), заслужений працівник сільського господарства УРСР (1986 р.), Герой соціалістичної праці (1988 р.);
  • Михайло Тхоровський (нар. 1978) — релігійний діяч, перший секретар нунціатури в ООН (США);
  • Богдана Штепула (до шлюбу Кушнір; нар. 1960) — фінансистка, банкірка, господарниця.

Примітки ред.

  1. а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019. 
  2. weather.in.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2010. 
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021. 
  4. Мельничук Б. Калинівщина // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 477. — ISBN 978-966-457-246-7.
  5. ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
  6. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.

Джерела ред.

Посилання ред.