Відкрити головне меню

Калинівщина (Чортківський район)

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області.

Кали́нівщина — село Чортківського району Тернопільської області України, було підпорядковане Білобожницькій сільській раді. До села приєднано хутір Скалка. Хутір Довга Долина виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.

село Калинівщина
Пам'ятник Лесі Українці, с. Калинівщина, 2016.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Білобожницька сільська громада
Код КОАТУУ 6125580703
Облікова картка Калинівщина 
Основні дані
Населення 359 (на 1.01.2018)[1]
Територія 1.658 км²
Густота населення 283.47 осіб/км²
Поштовий індекс 48530
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 49°02′47″ пн. ш. 25°44′10″ сх. д. / 49.04639° пн. ш. 25.73611° сх. д. / 49.04639; 25.73611Координати: 49°02′47″ пн. ш. 25°44′10″ сх. д. / 49.04639° пн. ш. 25.73611° сх. д. / 49.04639; 25.73611
Середня висота
над рівнем моря
243 м[2]
Відстань до
районного центру
2 км
Місцева влада
Адреса ради 48530, с. Білобожниця
Карта
Калинівщина. Карта розташування: Україна
Калинівщина
Калинівщина
Калинівщина. Карта розташування: Тернопільська область
Калинівщина
Калинівщина

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Білобожницької сільської громади.

РозташуванняРедагувати

Розташоване за 6 км від районного центру і 1 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

Дворів — 189.

МісцевостіРедагувати

  • Скалка — хутір, приєднаний до с. Калинівщина; розташований за 1 км від села. У 1952 р. на хуторі — 19 будинків, 60 жителів. Глибока.
  • Долина — хутір, виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.[3]

ІсторіяРедагувати

Відоме від 17 ст. У 1785 р. тут проживали 606 осіб.

Письмові джерела свідчать, що свого часу тут було село Стара Білобожниця, але коли його захопила епідемія чуми, вціліли тільки три родини. Згодом, після пошесті, люди почали будувати житла на горбі, у Новій Білобожниці. Відтак пан Калиновський придбав запустілі землі, які почав заселяти. Звідси, можливо, й пішла назва села. За іншою версією, на цьому місці ріс розлогий калиновий гай.

У 1884 р. відкрита Залізниця Станиславів — Гусятин зі станцією в селі.

1902 р. велика земельна власність у Калинівщині, належала Владиславові Охоцькому.

У селі в 1900 р. — 938 жителів, 1910—1012, 1921—968, 1931—1056 жителів; у 1921 р. — 181, 1931—214 дворів.

Під час польської пацифікації 1930 р. багато жителів з навколишніх сіл переховувались у Калинівському лісі. У селі діяла клітина ОУН, до якої належали Олексій Джага, Петро Маліцький, Ярослав Музика, Мирослав Сеньків і Петро Скрипник; зв'язковими були Ганна Дзюба, Марія Єднороз, Стася Павліковська, Варвара Скрипник та Євдокія Сміхун.

Протягом 1939—1941 рр. органи НКВС замучили і розстріляли у Чортківській тюрмі жителів Калинівщини Ганну Самійлу, Григорія, Івана та Михайла Стариків, Лева Томківа і Степана Юрчишина.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 17 чоловіків:

  • Михайло Баюк (нар. 1921),
  • Василь Гураль (нар. 1907),
  • Яків Данилів (нар. 1905 р.н.),
  • Степан Деркач (нар. 1919),
  • Дмитро Джаг (нар. 1922),
  • Савелій Джага (1910),
  • Василь Духніцький (нар. 1894),
  • Олексій Кравецький (нар. 1916),
  • Іван Маліцький (нар. 1922),
  • Степан Музика (нар. 1926),
  • Антон Мушинський (нар. 1912),
  • Йосип Погорецький (нар. 1922),
  • Федір Проник (нар. 1913),
  • Франко Савчин (нар. 1909),
  • Іван Сміхун (нар. 1918),
  • Антон Томків (нар. 1910),
  • Петро Шимків (нар. 1912).

В УПА воювали Пантелеймон Маліцький, Ярослав Музика, Мирослав Сеньків та інші місцеві жителі.

РелігіяРедагувати

У селі є капличка Матері Божої (2001).

Пам'ятникиРедагувати

  • пам'ятник Лесі Українці (1958),
  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

НаселенняРедагувати

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
938 1012 968 1056 390 359[1]

Соціальна сфераРедагувати

За Австро-Угорщини функціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання.

У 1920–1930-х рр. діяли філії «Просвіти», «Рідної школи» та інших українських товариств; кооператива.

У 1947 р. примусово створено колгосп (голова правління Петро Гураль); 1960 р. об'єднаний з господарствами сіл Білобожниця та Семаківці.

Протягом 1980-х рр. село газифіковано.

Нині працюють клуб, фольклорний ансамбль «Калина», бібліотека, торговий заклад, ТзОВ Агрофірма «Калинівщина», фермерське господарство «Вільний селянин».

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

  • Василь Гавриш (1894–р. см. невід.) — громадський діяч, літератор;
  • Євгенія Домінік (нар. 1938) — агроном, лауреат Державної премії УРСР (1980 р.), заслужений працівник сільського господарства УРСР (1986 р.), Герой соціалістичної праці (1988 р.), громадська діячка;
  • Михайло Тхоровський (нар. 1978) — релігійний діяч, перший секретар нунціатури в ООН (США);
  • Богдана Штепула (з дому — Кушнір; нар. 1960) — фінансист, банкір, господарник.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати