Калинове (село, Донецький район)
Калино́ве — село Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.
| село Калинове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Донецький район |
| Громада | Амвросіївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14080010130087123 |
| Облікова картка | Калинове |
| Основні дані | |
| Населення | 223 |
| Поштовий індекс | 87371 |
| Телефонний код | +380 6259 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°45′11″ пн. ш. 38°41′39″ сх. д. / 47.75306° пн. ш. 38.69417° сх. д.Координати: 47°45′11″ пн. ш. 38°41′39″ сх. д. / 47.75306° пн. ш. 38.69417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
37 м |
| Водойми | р. Кринка |
| Відстань до обласного центру |
90,8 км |
| Відстань до районного центру |
21,5 км |
| Найближча залізнична станція | Квашине |
| Відстань до залізничної станції |
9,2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 87371, с. Успенка, вул. Октябрська |
| Сільський голова | Денисов Олександр Геннадійович |
| Карта | |
  Калинове | |
 Калинове | |
| Мапа | |
| |
Загальні відомості ред.
Село розташоване на правому березі річки Кринка, на околиці села в неї впадає річка Калинова, вище по течії впадає балка Широка[1] [2]. Відстань до райцентру становить близько 21 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Калинове перебуває на тимчасово окупованій території.
Історія ред.
За даними на 1873 рік у селищі Успенської волості Міуського округу Області Війська Донського мешкало 278 осіб, існувало 80 дворових господарства та 4 окремих будинки, у господарствах налічувалось 15 плугів, 91 кінь, 62 пари волів, 251 вівця[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 792 осіб (406 чоловічої статі та 386 — жіночої), з яких 778 — православної віри[4].
Населення ред.
За даними перепису 2001 року населення села становило 223 особи, з них 0,45 % зазначили рідною мову українську та 99,55 % — російську[5].
Примітки ред.
- ↑ Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] – К.: Наукова думка, 1979. – С. 623
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 238)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-51. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |