Калина червона (фільм)

«Калина червона»[2] (рос. «Калина красная») — російський радянський художній фільм Василя Шукшина, знятий у 1973—1974 рр. за його однойменною повістю.

Калина червонаPicto infobox cinema.png
рос. Калина красная
Жанр драма
Режисер Василь Шукшин
Сценарист Василь Шукшин
На основі повісті Василя Шукшина «Калина червона»
У головних
ролях
Василь Шукшин, Лідія Федосєєва-Шукшина, Іван Рижов
Оператор Анатолій Заболоцький
Композитор Павло Чекалов
Художник Іполіт Новодерьожкін
Костюмер А. Докучаєва
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 102 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1974
Дата виходу 25 березня 1974
Кошторис 289 000 ₽[1]
IMDb ID 0070262

Назва повісті і фільму навіяна рядком з однойменної російської пісні (Калина красная, калина вызрела)[3][4][5].

СюжетРедагувати

Вийшовши з в'язниці, Єгор Прокудін, на призвисько «Горе», вирішує податися в село, де живе синьоока незнайомка Люба, з якою він листувався, — адже треба трохи перечекати і оглядітися. Але життя в селі руйнує всі плани Єгора, і він вирішує назавжди порвати з минулим. Тепер у нього є друзі, робота. Він кохає Любу. Проте дружки Єгора наполегливо не відпускають його…

Цікаві фактиРедагувати

  • Через відмову від ролі матері Єгора Віри Марецької режисер Василь Шукшин запросив на цю роль місцеву жительку Єфимію Бистрову і попросив у кадрі просто розповісти про своє життя. Камеру встановили на вулиці, знімали через виставлене віконце, звук писали синхронно. Бабуся наговорювала розповідь про себе, відповідаючи на запитання Лідії Федосєєвої-Шукшиної, які були заздалегідь продумані і направляли розповідь у потрібне для фільму русло. За зйомки Єфимії Бистровій привезли гонорар 700 рублів, величезна сума для тих часів, з урахуванням пенсії в 17 рублів, а так само вовняну сукню, туфлі та золоті сережки.
  • Василь Макарович Шукшин у фільмі був і сценаристом, і виконавцем головної ролі, і режисером.
  • Шукшин дуже зібрано входив у знімальний період «Калини червоної». Наприклад, документальні кадри, де ув'язнений співає пісню «Ти жива іще, моя старенька» (цього в сценарії не було), він знайшов серед тисяч кілометрів кіноплівки спецкінохроніки МВС. «Калина червона» так і починається концертом зеків, який знімали у справжній колонії під Москвою.
  • Займає за відвідуваністю 14-е місце серед вітчизняних фільмів за всю історію радянського кінопрокату.
  • Найкращий фільм за опитуванням журналу «Радянський екран» в 1975 році.
  • Кіноповість «Калина червона» Василь Шукшин написав у лікарні.
  • Держкіно виділило на картину всього 3600 метрів дефіцитної тоді плівки «Кодак». А для роботи потрібно було в шість разів більше. Тому перший «розгінний» дубль знімали на вітчизняній «Свема», потім заряджали «Кодак», і тут уже всі працювали на повну силу.
  • Однією з ключових у фільмі є сцена зустрічі Єгора зі своєю матір'ю після двадцятирічної розлуки. Вирішили умовити знятися у крихітній сценці кого-небудь з дуже великих актрис і зателефонували Марецькій. Віра Петрівна дала згоду, але, на жаль, невдовзі захворіла. Тоді спробували відшукати реальну долю, схожу з тією, яка була потрібна. У підсумку зняли документальну бесіду саме з такою матір'ю, у якої війна відняла всіх синів.
  • «Калина червона» входить в десятку улюблених фільмів Райнера Вернера Фассбіндера.

НагородиРедагувати

  • Головний приз на Всесоюзному кінофестивалі в Баку в 1974 році.
  • Ленінська премія в 1976 році Василю Шукшину (посмертно) за досягнення в літературі та кіномистецтві.
  • Берлінський кінофестиваль, 1975 рiк. Переможець (3):
    • Приз міжнародної асоціації кінокритиків — рекомендація (програма «Форум»)
    • Приз міжнародного євангельського журі — рекомендація (програма «Форум»)
    • Приз Міжнародної Католицької організації в галузі кіно — рекомендація (програма «Форум»)

У роляхРедагувати

Знімальна групаРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати