Відкрити головне меню

«Калина червона»[1] (рос. «Калина красная») — російський радянський художній фільм Василя Шукшина, знятий у 1973—1974 рр. за його однойменною повістю.

Калина червона Picto infobox cinema.png
рос. Калина красная
Жанр драма
Режисер Василь Шукшин
Сценарист Василь Шукшин
На основі повісті Василя Шукшина «Калина червона»
У головних
ролях
Василь Шукшин, Лідія Федосєєва-Шукшина, Іван Рижов
Оператор Анатолій Заболоцький
Композитор Павло Чекалов
Художник Іполіт Новодерьожкін
Художник з костюмів А. Докучаєва
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 102 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1974
Дата виходу 25 березня 1974
IMDb ID 0070262

Назва повісті і фільму навіяна рядком з однойменної російської пісні (Калина красная, калина вызрела)[2][3][4].

СюжетРедагувати

Вийшовши з в'язниці, Єгор Прокудін, на призвисько «Горе», вирішує податися в село, де живе синьоока незнайомка Люба, з якою він листувався, — адже треба трохи перечекати і оглядітися. Але життя в селі руйнує всі плани Єгора, і він вирішує назавжди порвати з минулим. Тепер у нього є друзі, робота. Він кохає Любу. Проте дружки Єгора наполегливо не відпускають його…

Цікаві фактиРедагувати

  • Через відмову від ролі матері Єгора Віри Марецької режисер Василь Шукшин запросив на цю роль місцеву жительку Єфимію Бистрову і попросив у кадрі просто розповісти про своє життя. Камеру встановили на вулиці, знімали через виставлене віконце, звук писали синхронно. Бабуся наговорювала розповідь про себе, відповідаючи на запитання Лідії Федосєєвої-Шукшиної, які були заздалегідь продумані і направляли розповідь у потрібне для фільму русло. За зйомки Єфимії Бистровій привезли гонорар 700 рублів, величезна сума для тих часів, з урахуванням пенсії в 17 рублів, а так само вовняну сукню, туфлі та золоті сережки.
  • Василь Макарович Шукшин у фільмі був і сценаристом, і виконавцем головної ролі, і режисером.
  • Шукшин дуже зібрано входив у знімальний період «Калини червоної». Наприклад, документальні кадри, де ув'язнений співає пісню «Ти жива іще, моя старенька» (цього в сценарії не було), він знайшов серед тисяч кілометрів кіноплівки спецкінохроніки МВС. «Калина червона» так і починається концертом зеків, який знімали у справжній колонії під Москвою.
  • Займає за відвідуваністю 14-е місце серед вітчизняних фільмів за всю історію радянського кінопрокату.
  • Найкращий фільм за опитуванням журналу «Радянський екран» в 1975 році.
  • Кіноповість «Калина червона» Василь Шукшин написав у лікарні.
  • Держкіно виділило на картину всього 3600 метрів дефіцитної тоді плівки «Кодак». А для роботи потрібно було в шість разів більше. Тому перший «розгінний» дубль знімали на вітчизняній «Свема», потім заряджали «Кодак», і тут уже всі працювали на повну силу.
  • Однією з ключових у фільмі є сцена зустрічі Єгора зі своєю матір'ю після двадцятирічної розлуки. Вирішили умовити знятися у крихітній сценці кого-небудь з дуже великих актрис і зателефонували Марецькій. Віра Петрівна дала згоду, але, на жаль, невдовзі захворіла. Тоді спробували відшукати реальну долю, схожу з тією, яка була потрібна. У підсумку зняли документальну бесіду саме з такою матір'ю, у якої війна відняла всіх синів.
  • «Калина червона» входить в десятку улюблених фільмів Райнера Вернера Фассбіндера.

НагородиРедагувати

  • Головний приз на Всесоюзному кінофестивалі в Баку в 1974 році.
  • Ленінська премія в 1976 році Василю Шукшину (посмертно) за досягнення в літературі та кіномистецтві.
  • Берлінський кінофестиваль, 1975 рiк. Переможець (3):
    • Приз міжнародної асоціації кінокритиків — рекомендація (програма «Форум»)
    • Приз міжнародного євангельського журі — рекомендація (програма «Форум»)
    • Приз Міжнародної Католицької організації в галузі кіно — рекомендація (програма «Форум»)

У роляхРедагувати

Знімальна групаРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати