Ка́левальський райо́н (карел. Kalevalan kanzalline piiri, рос. Калевальский район) або Ка́левальський націона́льний райо́н — адміністративно-територіальна одиниця і муніципальне утворення (муніципальний район) у складі Республіки Карелія Російської Федерації.[1][2][3]

Калевальський район

карел. Kalevalan kanzalline piiri
рос. Калевальский район

Герб Прапор
cvn Калевала
Країна  Росія
Регіон Карелія
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 6774 особи
 - густота 0,51
Площа
 - повна 13 316 км²
Часовий пояс MSD
Дата заснування 1927
Вебсайт visitkalevala.ru
Калевальський район на карті Республіки Карелія.
Калевальський район на карті Республіки Карелія.

Калевальський район на карті Республіки Карелія.
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Калевальський район

Калевальський район відноситься до районів Крайньої Півночі.

Адміністративний центр — селище міського типу Калевала.

Карельські народні човни. Юшкозеро

Географія ред.

Калевальський національний район розташований у північно-західній частині Республіки Карелія, межує з Лоухським, Кемським, Муезерським, Бєломорським районами, територією Костомукшської міськради і з областю Кайнуу Фінляндії. Загальна площа території — 13316 км².

Для району характерне наявність великої кількості водойм. Їх налічується кілька тисяч. Водойми займають 1/6 частина території, в їх числі 50 великих озер, 13 річок. Протяжність судноплавних водних шляхів становить 185 км, 30 відсотків території району займають болота. Одне з найбільших боліт — Юпяужшуо, розташоване в низині річки Кепа.

Є корисні копалини: молібден, залізна руда, кварцит, мідь, торф.

Головним природним багатством району є ліс. На території району в 2006 році утворено національний парк «Калевальський».

Примітки ред.

  1. Конституція Республіки Карелія. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 30 січня 2019.
  2. Закон «Про адміністративно-територіальний устрій Республіки Карелія». Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 30 січня 2019.
  3. Закон «Про муніципальні райони в Республіці Карелія». Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 30 січня 2019.