Калашник Станіслав Олександрович

український архітектор, художник.

Калашник Станіслав Олександрович(нар. 19 липня 1948, с. Дашів, нині смт Іллінецького району Вінницької області) — український архітектор, художник. Член НСАУ (1982).

Калашник Станіслав Олександрович
Народився 19 липня 1948(1948-07-19) (72 роки)
Дашів, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Поховання Микулинецький цвинтар
Діяльність архітектор

ЖиттєписРедагувати

Закінчив архітектурний факультет Львівського сільськогосподарського інституту (1972, нині аграрна академія).

Працював у Тернополі:

  • провідний архітектор Тернопілської філії «Укржитлоремпроект» (1973—1977),
  • головний архітектор, начальник обласного управління містобудування та архітектури, головний арх. області (1977—1992).

1998—2002 — головний архітектор Тернополя.

Помер 24 лютого 2010, похований на Микулинецькому кладовищі в м. Тернополі.

Архітектурні роботиРедагувати

 
Пам'ятник поету, письменнику, художнику Шевченку Тарасу Григоровичу, Тернопіль

Займався розробкою генерального плану забудови Тернополя на 1982-2002. Керував розробками проектів регенерації та забудови Бережан, Бучача, Кременця, Теребовлі.

Під керівництвом Калашника відреставровано церкви св. Миколая (14 ст.; с. Збручанське), святого Миколая (18 ст.; с. Сапогів, обидва Борщівського району), святого Георгія (16 ст.; с. Касперівці Заліщицького району), святого Миколая (16 ст.; с. Колодне Збаразького району); дерев'яні — Зачаття св. Анни (17 ст.; с. Волиця), Параскевії П'ятниці (17 ст.; с. Козина, обидва Гусятинського району), ратушу (18 ст.) у Бучачі та інші.

Автор і співавтор пам'ятника Тарасу Шевченку (1982; скульптор Микола Невеселий) та Алеї Героїв у парку Слави (1984; скульптори І. Козлик, Т. Невесела, М. Невеселий, В. Мельник, В. Садовник) у Тернополі, пам'ятників Тарасу Шевченку (2000; м. Шумськ), Северину Наливайку (1992; смт Гусятин; скульптор обох — К. Сікорський); проекту житлового кварталу на вулиці За Рудкою в Тернополі.

Художні роботиРедагувати

Як художник працює в техніці графіки. Учасник колективних виставок; персон. у Тернополі ювілейні — (1998), 2008 р.; у Збаразькому замку — 2009 р.; в м. Мукачево — серпень 2010 р. (посмертно)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати