Вікіпедія

Казимира Прунскене

литовська політикиня
(Перенаправлено з Казиміра Прунскене)

Казими́ра Дану́те Пру́нскене (лит. Kazimira Danutė Prunskienė; нар. 26 лютого 1943) — литовська економістка й політична діячка, перший прем'єр-міністр Литви після відновлення незалежності (17 березня 1990 — 10 січня 1991).

Казимира Прунскене
лит. Kazimira Danutė Prunskienė
Литва 19-та прем'єр-міністр Литви
11 березня 1990 — 10 січня 1991
Попередник Вітаутас Сакалаускас
Наступник Альбяртас Шімєнас
Народилася 26 лютого 1943(1943-02-26)[1][2] (81 рік)
Vasiuliškėd, Швенчьонський район, Литва
Відома як політична діячка, економістка, викладачка університету
Місце роботи Вільнюський технічний університет Гедиміна і Вільнюський університет
Країна Литва
Alma mater Вільнюський університет
Політична партія Lithuanian People's Partyd
Релігія католицька церква
Нагороди
Великий офіцерський хрест Ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Dostyk Order of grade II Великий командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса медаль Незалежності Литви
Підпис
 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія ред.

Казимира Прунскене народилась в окупованому Німеччиною під час другої світової війни селі Васюлішкес Швянченіського району Литовської РСР 26 лютого 1943 року. 1949 року пішла навчатись до Калтаненської школи, яку закінчила 1956, наступні 4 роки провчилась у середній школі Вільнюса. 1960 року вступила до Вільнюського університету на факультет економіки промисловості. 1965 року здобула диплом про вищу освіту.

Наукова кар'єра ред.

У 1970—1971 роках навчалась в аспірантурі Вільнюського університету, захистила кандидатську дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата економічних наук. У 1965—1986 роках працювала викладачем, від 1978 року — доцентом на факультеті економіки промисловості Вільнюського університету. У 1981—1988 роках перебувала в наукових відрядженнях в університетах Угорщини та Німеччини (ФРН). 1986 року захистила докторську дисертацію. У 1986—1988 роках обіймала посаду заступника директора з науки Інституту економіки сільського господарства. У 1988—1989 роках ректор Інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців народного господарства.

Політична кар'єра ред.

1988 року стала однією з головних розробників концепції економічної самостійності Литовської РСР й однією з засновників литовського Руху за перебудову — Саюдіс (входила до його ініціативної групи та Ради сейму). У 1989—1990 роках була заступником голови Ради міністрів Литовської РСР. 1989 року обрана народним депутатом СРСР від Шауляйського виборчого округу, брала участь у роботі Верховної ради СРСР і З'їзду народних депутатів СРСР.

У лютому 1990 року Казимиру Прунскене обрали депутаткою Верховної Ради Литовської РСР, яка вже 11 березня того ж року проголосила відновлення незалежності Литви та перейменувалась згодом на Відновлювальний Сейм. Прунскене стала прем'єр-міністром першого незалежного литовського уряду 17 березня 1990 року. Її зустрічі 1990 року з лідерами західних країн: США (Джордж Буш), Великої Британії (Маргарет Тетчер), Франції (Франсуа Міттеран), Німеччини (Гельмут Коль) принесли їй широку популярність як «Бурштиновій леді» (за аналогією із «Залізною леді» Маргарет Тетчер) і змусили Михайла Горбачова почати перемовини з литовським урядом. Звинувачення в безуспішних перемовинах з керівництвом Радянського Союзу на тлі економічної блокади, зростання цін, невдоволення населення — усе це змусило її уряд піти у відставку незадовго до подій 13 січня 1991 року. Після виходу у відставку активно опонувала курсу литовських правих, очолюваних головою Верховної Ради Вітаутасом Ландсберґісом. В результаті її звинуватили у зв'язках з КДБ. Згодом вона неодноразово спростовувала ті наклепи через суд[3].

Казимира Прунскене — одна із засновниць 1995 року Жіночої партії Литви (лит. Lietuvos moterų partija), яку очолювала від 25 лютого 1995 до 1998 року[4]. 1998 року очолила оновлену партію Нова демократія/Жіноча партія (лит. Naujosios demokratijos / Moterų partija)[5]. 2000 року очолила оновлену партію Нової демократії (лит. Naujosios demokratijos partija). Обиралася членкинею Сейму від Жіночої партії Литви 1996, а 2000 року переобралась від Партії нової демократії.

2001 року очолила Союз партій селян і нової демократії (лит. Valstiečių ir Naujosios demokratijos partijų sąjunga).

У другому турі дострокових президентських виборів, що відбувся 27 червня 2004 року, виборола 47,8 % голосів виборців, поступившись Валдасу Адамкусу. Після виборів до лав Сейму в листопаді 2004 року під час розподілу місць в уряді між коаліцією Соціал-демократичної партії, Нового союзу, Партії праці та Союзу партій селян отримала портфель міністра сільського господарства.

Брала участь у президентських виборах 2009 року, за результатами яких посіла п'яте місце, здобувши 3,86 % голосів виборців; перемогу виборола Даля Грибаускайте[6].

5 грудня 2009 року а на з'їзді Литовського народного союзу Казимиру Прунскене обрали його головою.

Громадська кар'єра ред.

Казимира Прунскене є однією із засновниць Балтійської жіночої баскетбольної ліги (англ. Baltic Women's Basketball League) яку очолювала понад 15 років, від лютого 2013 року — почесний президент[7].

Очолює громадську організацію, що сприяє економічному обміну між Литвою і Україною — «УкраЛит».

Подальше життя ред.

26 лютого 2012 року перенесла інсульт. Він порушив ліву півкулю мозку, Прунскене розбив параліч (не володіє лівою рукою і тому потребує постійної допомоги близьких). Вона зазнала двох операцій з відновлення кісток черепа, які вилучили через набряк головного мозку[4]. Після проведеної операції Прунскене впадала в кому. Відновну реабілітацію проходила в Московському науковому центрі неврології. Після реабілітації у Москві, у перших числах квітня 2013 року повернулася до Литви, проживає в садибі сина у селі Жвірблішкес Швянченіського району[5].

Родина ред.

Була одружена (розлучена), в шлюбі народила сина й двох доньок:

  • Вайдотас Прунскус — діяч Союзу партій селян і нової демократії, член ради самоврядування Швянченіського району;
  • Раса Вайткене.

Нагороди та звання ред.

Праці ред.

Казимира Прунскене є авторкою низки праць на економічну та політичну тематику:

  • Gintarinės ledi išpažintis. Vilnius: Politika, 1991.
  • Leben für Litauen. Frankfurt/Main, Berlin, Ullstein, 1992
  • Užkulisiai. Vilnius: Politika, 1992.
  • Iššūkis drakonui. Kaunas: Europa,1992.
  • Išsivadavimo kaina. Vilnius: Politika, 1993.
  • Laisvėjimo ir permainų metai. Vilnius: Viltis, 1995.
  • Markt Baltikum: Geshäfts- und Investionsratgeber für die Praxis. Freiburg, Berlin: Rudolf Haufe Verlag, 1995.
  • Apie dabartį ir ateitį. Vilnius, 2002.
  • Lietuvos moterys. Vilnius: Lietuvos Europos institutas, 2002.

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119037483 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ С бывшего премьер-министра Литвы Казимиры Прунскене сняты все подозрения в сотрудничестве с КГБ. [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Комсомольская правда, 25 лютого 2011 року (рос.)
  4. ↑ а б Прунскене ожидала еще одна нейрохирургическая операция. [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] — delfi.lt, 12 квітня 2012 року (рос.)
  5. ↑ а б Казимира Прунскене после реабилитации в Москве вернулась в Литву. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — 15min.lt, 4 квітня 2013 року (рос.)
  6. ↑ Рекорд: за Д. Грибаускайте проголосовал почти миллион [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] — повідомлення delfi.lt, 18 травня 2009 року (рос.)
  7. ↑ Lithuanian businessman V. Urba became President of the BWBL[недоступне посилання] (лит.)
  8. ↑ Рішення самоврядування Швянченіського району від 3 червня 2003 року
  9. ↑ Нагорода вручалась безпосередньо Казимирі з рук посла Казахстану Б. А. Мухамеджановим в маєтку сина Прунскене

Посилання ред.

  • Казимира Прунскене [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті ru.delfi.lt (рос.)
  • Juškytė, Žiedūnė. Prunskienę insultas ištiko prieš 7 metus: politikės dukra papasakojo, kaip ji jaučiasi šiandien. DELFI (лит.) . Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
  • Prunskienės dukra prabilo apie mamos būklę: pasidalijo širdį veriančiomis detalėmis. tv3.lt (лит.) . Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
  • Popovaitė, Inga. V.Putino atstovas apie K.Prunskienės partiją: pagaliau turėsime partnerius (nuotraukos). 15min.lt (лит.) . Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казимира_Прунскене&oldid=37950274