Вікіпедія

Казимир Антоній Красицький

Казимир Антоній Базилий Красицький гербу Рогаля (14 червня 1807, Дубецько — 28 липня 1882, Львів[3][4]) — граф, маєтник, член галицьккого станового сейму і член палати шляхти Австрійської державної ради, господарський діяч.

Казимир Антоній Красицький
Народився 14 червня 1807(1807-06-14)[2][1]
Гміна Дубецько, Перемишльський повіт[1] або Дубецько, Республіка Польща
Помер 28 липня 1882(1882-07-28)[1] (75 років)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Країна  Австрійська імперія
Діяльність політик
Alma mater Imperial and Royal Technical Military Academyd
Членство Галицьке господарське товариство
Посада член Палати панів Імперської Ради[d]
Рід Krasicki
Діти Jan Kanty Krasickid і Q116766020?

Біографія ред.

Син Мацея та Теофілі, уродженої Стадницької. Закінчив Військово-інженерну академію у Відні в 1826 році, потім до 1829 року служив в армії Австрійської імперії[3][5].

Брав участь у Листопадовому повстанні. Брав участь у битві під Гроховом в чині підпоручика. Пізніше він брав участь в експедиції генерала Антонія Ґелгуда на Вільно, але після програної битви під Понарами перетнув кордон з Пруссією[5].

Він повернув його до Галичини, де мав маєток Боратин[3]. Був посланником у Галицькому становому сеймі. Під час Весни народів 1848 року належав до Національної гвардії в званні капітана[5].

 

Він багато зробив для розвитку економічного життя Галичини. Він був членом правління Галицького земельного кредитного товариства від його заснування в 1842 році, а в 1861—1882 роках його президентом. Він також був президентом Галицької ощадної каси в 1861—1882 роках. Був співзасновником Галицького господарського товариства у 1845 р., член комітету ГГТ (31.01.1846 — 6.02.1858, 18.06.1862 — 30.01.1866, 10.06.1877 — 15.06.1879).), віце-президент (10 лютого 1860 — 25 червня 1861), у 1862—1865 роках був його тимчасовим керуючим, а потім президентом (30 січня 1866 — 16 лютого 1868)[6][7]. У 1874—1882 роках був віце-президентом Галицького залізничного товариства імені Кароля Людвіка. У 1872—1882 роках був літературним куратором Оссолінеуму (за Єжи Любомирського)[3]. Він добився для Оссолінеуму права видавати підручники польською мовою для народних шкіл[5].

Він був довічним членом Палати шляхти Державної ради з 1869 року[3].

Один із підданих Казимира Красицького, Антоній Брик, утік із дому, щоб уникнути кріпацтва та мати змогу вчитися. У 1846 році закінчив медичний факультет Віденського університету. Але коли помер батько Брика, граф Красицький зажадав (згідно з тодішніми законами), щоб Брик повернувся, зайняв господарство та виконував повинності для пана. Щоб цього уникнути, Брику довелося піти в армію. У 1848 році в Галичині було скасовано кріпосне право. Брик став професором медицини в Ягеллонському університеті, однак він неохоче ставився до польськості, що пояснювалося давнім конфліктом із Красицьким[5][8].

Сім'я ред.

Він одружився з Марією Ізабеллою, уродженою Стадницькою (1812—1879), донькою Яна Стадницького. У них було двоє дітей: син Ян Канті (1837—1893), член Палати шляхти у Відні, і донька Теофіла Марія Розалія (1842—1915), дружина графа Юліуша Коморовського та матірі Стефана Коморовського[3][4].

Посилання ред.

  1. ↑ а б в г д Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
  2. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Krasicki, Kasimir Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 13. — S. 139.
  3. ↑ а б в г д е Parlament Österreich Republik, Kurzbiografie Krasicki, Kazimierz Graf (нім.)
  4. ↑ а б [1], Marek Minakowski, "Kazimierz Antoni Bazyli hr. Krasicki z Siecina h. Rogala" 
  5. ↑ а б в г д Arkadiusz Bińczyk (24 жовтня 2018). Kazimierz Krasicki. Żołnierz z wykształcenia, gospodarz z talentu. Polska The Times. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 4 лютого 2023.
  6. ↑ Tadeusz Łopuszański, Pamiętnik c. k. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego 1845—1894, Lwów 1894, s. 84
  7. ↑ Provinzial-Handbuch der Königreich Galizien und Lodomerien für das Jahr 1850, s. 558; 1851, s. 623; 1852, s. 608; 1853, s. 615; 1854, s. 631; Handbuch des Lemberger Sttathalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1855, s. 459; 1856, s. 266; 1857, s. 354; 1858, s. 249; 1860, s. s. 269; 1861, s. 401; 1862, s. 413; 1863, s. 423; 1864, s. 432; 1865, s. 446; 1866, s. 461; Galizisches Provinzial-Hanbuch für das Jahr 1867, s. 804; 1868, s. 806; Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1877, s. 549; 1878, s. 537; 1879, s. 533.
  8. ↑ [2], Waldemar Bałda, "Kazimierz Krasicki i Antoni Bryk. Przypadek pana i chama" 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казимир_Антоній_Красицький&oldid=41085931