Відкрити головне меню

Казимир Альхимович (пол. Kazimierz Alchimowicz, біл. Казімір Альхімовіч; 20 грудня 1840(18401220), Дубрава, Лідського повіту, тепер Щучинський район — 31 грудня 1916, Варшава) — польський художник родом з Литви.

Казимир Альхимович
Kazimierz Alchimowicz
К. Альхімовіч. Аўтапартрэт.jpg
Автопортрет
Народження 20 грудня 1840(1840-12-20)
Дубрава
Смерть 31 грудня 1916(1916-12-31) (76 років)
  Варшава
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство Польща
Flag of Russia.svg Російська імперія
Навчання Мюнхенська академія мистецтв
Діяльність художник
Напрямок романтизм

Commons-logo.svg Казимир Альхимович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Файл:Kapliczka na górze Biruty.jpg
«Капличка на горі Бірути» (1899)

Народився в шляхетській сім'ї. Казимир Альхимович — старший брат Гіацинта Альхимовича.

Закінчив Відьнюську гімназію, де отримав також і початкову художню освіту. На художнє становлення Казимира Альхимовича великий вплив зробила творчість відомого вільнюського художника Канута Русецького. Разом з братом брав участь у повстанні 1863–1864 років за що був засланий на Урал.[1] Повернувся в 1869 році після амністії,[1] навчався в художній школі В. Герсана у Варшаві, у 1873–1875 роках продовжив навчання живопису в Академії мистецтв у Мюнхені.[1] В 1876–1877 роках мешкав у Франції, виставляє свої картини у паризьких салонах. З 1877 року живе переважно у Варшаві. Для творчості Казимира Альхимовича характерна переважно історична та міфологічна тематика.

ТворчістьРедагувати

 
«Оборона Ольштина»
 
«Поховання Гедиміна» (1888)

Творчість Казимира Альхимовича пов'язана з мистецьким житям Польщі та Білорусі. Казимир Альхимович вважається одним з останніх художників романтизму. Він малював картини історичної та міфологічної тематики, пейзажі Литви та Татрів, релігійні картини, жанрові сценки. З 1880 року брав участь в європейських та всесвітніх виставках. Виставлявся у Варшаві, Мюнхені, Одесі, Кракові, Відні.

Створив картини на теми білоруської, польської та литовської історії: «Поховання Гедиміна», «Після битви», «Лідейка з дочкою на руїнах церкви Перуна», «Оборона Ольштина» (1883), «Смерть Глинського у В'язниці» (близько 1884). Його полотно «Поховання Гедиміна» (1888) двічі отримувало нагороди. В творах створених під впливом сибірського заслання звучить протест проти царського самодержавства: «Смерть у вигнані», «Поховання на Уралі» (близько 1890), «На етапі» (1884) та інші. У картинах на побутові теми зображена праця хлопців, їх важка доля: «Жнива» (1869), «Найм робітників» (1893), «Хата парубка», «У поті чола» та інші.[1]

Крім живопису Казимир Альхимович захоплювався розписом порцеляни та фаянсу, а також роботою з деревиною. Велика кількість робот Казимира Альхимовича зберігається у Народному музеї в Варшаві. Казимир Альхимович відомий і як ілюстратор творів Ю. Славацького та Адама Міцкевича.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Альхимович Казимир // {{{Заголовок}}}. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 19..

ЛітератураРедагувати

  • Бібікава А. Зорка Казіміра Альхімовіча: (аб творчасці беларускага мастака) / Ала Бібікава // Милицейский вестник: еженедельная газета УВД Гродненского облисполкома. — 2006. — 26 окт. (№ 43). — С. 12.
  • Загідуліна М. Духоўны свет Казіміра Альхімовіча / М. Загідуліна // Мастацтва. — 1998. — № 4. — C. 28-32.
  • Календарыюм // «Czasopis» № 12/2005.
  • Савук А. Жывапісец паганскай Літвы: (Казіміру Альхімовічу — 160 год з дня нараджэння) // Лідскі Летапісец № 12.

ПосиланняРедагувати