Александр Казбегі
Олександр Михайлович Казбеґі (груз. ალექსანდრე ყაზბეგი; 1848 — 1893) — грузинський письменник, представник критичного реалізму XIX століття.
| Александр Казбегі | ||||
|---|---|---|---|---|
| груз. ალექსანდრე ყაზბეგი | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | груз. ალექსანდრე ჩოფიკაშვილი | |||
| Псевдонім | მოჩხუბარიძე і მოხევე | |||
| Народився |
8 (20) січня 1848[1] Степанцмінда, Тифліська губернія, Російська імперія[2] | |||
| Помер |
22 грудня 1893[1] (45 років) Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія[2] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія | |||
| Діяльність | письменник, драматург, поет, перекладач, актор | |||
| Мова творів | грузинська | |||
| Magnum opus | Q25542732? і The Patricided | |||
|
| ||||
 Александр Казбегі у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народився в заможній дворянській сім'ї в історичній області Хеві, прилеглій до гори Казбек. Успадкувавши від батька велике господарство, полегшив життя своїх кріпаків, а потім навіть пішов у гори пастухом.
До дванадцяти років він виховувався під керівництвом гувернерів. Серед його виховательок були і селянки-грузинки, працю яких майбутній великий письменник оцінив дуже високо.
У 1860 р. 12-річного Олександра привезли в Тбілісі і віддали в приватний пансіон. У 1866 р. помер його батько, який виявився настільки розореним, що в будинку не виявилося грошей на його похорон. Колись багата сім'я стала відчувати гостру матеріальну потребу. За допомогою матері Олександру Казбегі все ж таки вдалося поїхати в Москву для продовження навчання. Вступивши вільним слухачем у сільськогосподарську академію, він вчився дуже старанно, з захопленням, читав багато книжок російською та французькою мовами. Юнак мріяв про той час, коли отримає вищу освіту і «увійде зі славою в ворота Грузії — Дарьял». Однак здійсненню цієї мрії перешкодило непосильне для студентської кишені марнотратство, яке А. Казбегі проявив у світських салонах Москви. Незабаром він переконався в тому, що одні тільки розваги не є ще повною свободою, а тим більше справжнім щастям. У 1870 р. Олександр Казбегі повернувся на батьківщину хворий від безладного життя.
З 1879 жив у Тифлісі, працював у газеті «Дроеба».
У своїх творах Казбегі описував життя горян, однією з його головних тем був конфлікт особистості і традиційних суспільних норм. Всі твори Казбегі написані в період з 1880 по 1886 роки.
Твори Казбегі надихали Йосипа Джугашвілі (Сталіна) — зокрема, його кличка Коба, за однією з версій, взята з опублікованої в 1882 р. повісті Казбегі «Батьковбивця».
Іменем Казбегі довгий час називався один з найбільших населених пунктів області Хеві (нині Степанцмінда).
Примітки ред.
- ↑ а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ а б Казбеги Александр // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела ред.
- Гірський дуалізм. Україна Молода. Номер 084 за 13.06.2012 [Архівовано 10 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Кикодзе Г. Из истории грузинской литературы XIX века. — Избр. соч., т. III. Тбилиси, 1965, с.335.
- Очерки истории Грузии. Том 5. Грузия в IV—X веках / Ред.: М. Лордкипанидзе, Д. Мусхелишвили, 1988—580 с.