Вікіпедія

Казарновська Любов Юріївна

співачка

Любов Юріївна Казарновська (рос. Любовь Юрьевна Казарновская; нар. 18 липня 1956, Москва) — радянська і російська оперна співачка (сопрано), педагог, професор. Путіністка, російська шовіністка та українофоб[2]. Фігурант бази даних центру «Миротворець»[3].

Любов Казарновська
рос. Любовь Казарновская
Основна інформація
Дата народження 18 липня 1956(1956-07-18) (67 років) або 18 березня 1956(1956-03-18)[1] (68 років)
Місце народження Москва, СРСР[1]
Роки активності 1981 — тепер. час
Громадянство Росія і СРСР
Національність росіянка
Професії акторка, оперна співачка
Освіта Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Російська академія музики імені Гнесіних
Співацький голос сопрано
Інструменти вокал[d]
Жанр опера
Нагороди
Премія Ленінського комсомолу
kazarnovskaya.com
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Казарновська.

Біографія ред.

Любов Казарновська народилася 1956 року в Москві в родині генерала Юрія Гнатовича та філолога Лідії Олександрівни Казарновських. Навчалася на факультеті музкомедії Гнесінського інституту та Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Дебютувала у 21-річному віці на сцені московського Московського академічного музичного театру (МАТМ) імені К. С. Станіславського і Вл. В. Немировича-Данченка в партії Тетяни («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського). З 1974 по 1978 роки проживала в Єревані. Закінчила консерваторію в 1982 році, аспірантуру консерваторії в 1985 році (клас Олени Шумілової).

У 1981—1986 роках Любов Казарновська продовжувала сольну кар'єру МАМТ імені К. С. Станіславського та Вл. В. Немировича-Данченка. Співала провідні партії в «Іоланті» Петра Чайковського, «Паяцах» Руджеро Леонкавалло, «Богемі» Джакомо Пуччіні, «Сказанні про невидимий град Кітеж» Миколи Римського-Корсакова та інших операх.

У 1986—1989 роках вона була солісткою Ленінградського академічного театру опери і балету імені С. М. Кірова.

  — Хто ви - співоча актриса або граюча співачка?
- Співоча актриса. Коли я була на третьому курсі консерваторії, мені подарували записи молодої Каллас, її дебют в Гранд-опера. Я слухала до одуріння. Але з тих пір я дотримуюся правила: краще бути першою Казарновською, ніж 25-ю Каллас[4]. 		 
 
Любов Казарновська та італійський тенор Леонардо Громенья на фестивалі «Казанська осінь» перед Палацом землеробів на Палацовій площі Казані в 2011 році

З 1989 року Любов Казарновська виступає за кордоном, починаючи з виступу на Зальцбурзькому фестивалі 1989 року в Реквіємі Дж. Верді. Виконувала провідні ролі на сцені Нью-йоркської Метрополітен-опера з 1992 року, Міланській Ла Скала з 1996 року.

Займається з молодим українським виконавцем Артемом Семеновим, більше відомим як травесті-діва Урсула, одним з небагатьох, хто одночасно володіє і унікальним жіночим сопрано, і чоловічим тенором.

Громадська діяльність ред.

У 1997 році співачка заснувала «Фонд Любові Казарновської» для підтримки російської опери. З 2012 року є співзасновником і лідером фонду «Культурно-просвітницький рух „Сприяння творчому освіту“». З травня 2015 року Любов Казарновська є головою опікунської ради «Академії Святкової Культури».

У 2011 році була членом журі проекту першого каналу «Привид Опери». З 3 березня по 26 травня 2013 року була однією з чотирьох членів журі першого сезону шоу «Один в один!». З 2 березня 2014 року — член журі шоу перевтілень «Точнісінько» на Першому каналі[5]. У 2015 році була членом журі від Росії на конкурсі пісні «Євробачення-2015».

Влітку 2015 року Любов Казарновська відвідала територію Нагірного Карабаху, де провела майстер-клас в музичному коледжі[6]. Міністерство закордонних справ Азербайджану розкритикувало дію співачки та внесло Казарновскую в список осіб, яким заборонений в'їзд в Азербайджан[7].

Особисте життя ред.

У 1989 році Любов Казарновська вийшла заміж за австрійського продюсера Роберта Росцика. У 1993 році у пари народився син Андрій.

Репертуар ред.

В репертуарі Любов Казарновської понад 50 оперних партій. За відомостями персонального сайту співачки, улюблені ролі:

Нагороди та премії ред.

  • Премія Ленінського комсомолу (1986) — за виконання оперних партій та концертні програми 1982—1985 років. У ряді видань вказується кілька почесних звань, однак сама співачка стверджує, що взагалі ніякого звання не має[8][9].

Фільмографія ред.

  • 1988 — Циганський барон — вокал Саффі (роль Кіри Данилової)
  • 2005 — Ганна — Анна Романова, співачка
  • 2005 — Темний інстинкт
Озвучення

Примітки ред.

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124198023 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Любов Казарновська: еміграція, протистояння, Росія та Європа /// ЕМПАТІЯ МАНУЧІ(рос.)
  3. ↑ Центр «Миротворець»: Казарновська Любов Юріївна
  4. ↑ Інтерв'ю Российской газете, 2002
  5. ↑ В шоу «Точь-в-точь» произошли изменения (рос.). www.starhit.ru. 7 марта 2014. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 9 березня 2014.
  6. ↑ Любови Казарновской запретили въезд в Азербайджан. 7 липня 2015. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 18 вересня 2017.
  7. ↑ Азербайджан объяснил запрет на въезд российской певице - ПОЛИТ.РУ. polit.ru. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 18 вересня 2017.
  8. ↑ Лариса Пустовалова (14 листопада 2012). Любовь Казарновская. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
  9. ↑ Зоя Игумнова (10 серпня 2013). Любовь Казарновская: Если ты не «пилишь» бюджет, тебе перекрывают вентиль. Собеседник. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2019.
  10. ↑ Любовь Казарновская попробовала себя в роли злой волшебницы. РоссияК. 6 січня 2009. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 29 січня 2013.
  11. ↑ У Росії на DVD виходить анімаційний фільм «Спляча красуня» з Платинової колекції Disney. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2019.
  12. ↑ Зла чарівниця Любов Казарновська. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 25 березня 2022.

Література ред.

  • Любовь Казарновская. Любовь меняет всё / Под ред. А. Рай. — Москва: Эксмо, 2016. — 360 с. — (Любовь Казарновская. Легенда оперной сцены). — ISBN 978-5-699-91707-5. (рос.)

Посилання ред.

Казарновська Любов Юріївна
у соціальних мережах
  Казарновська Любов Юріївна на сайті Facebook
  Казарновська Любов Юріївна на сайті ВКонтакті
  Казарновська Любов Юріївна на сайті YouTube
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казарновська_Любов_Юріївна&oldid=39637869