Відкрити головне меню

Іва́н Па́влович Казане́ць (12 жовтня 1918, Лоцманська Кам'янка — 15 лютого 2013, Москва) — партійний і державний діяч доби СРСР. Голова Ради Міністрів Української РСР (червень 1963 року — вересень 1965 року), Міністр чорної металургії СРСР (1965—1985). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1956—1961 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1981 роках. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1952—1954 роках. Член ЦК КПУ в 1954—1966 роках. Члени Президії ЦК КПУ 19 лютого 1960 — 20 жовтня 1965 р. Депутат Верховної Ради СРСР 4—11-го скликань (у 1954—1986 роках), депутат Верховної Ради УРСР 4—6-го скликань.

Казанець Іван Павлович
Казанець Іван Павлович.jpg

голова Ради Міністрів Української РСР
Час на посаді:
28 червня 1963 — 16 жовтня 1965

Народився12 жовтня 1918(1918-10-12)
Лоцманська Кам'янка, Катеринославський повіт
Помер15 лютого 2013(2013-02-15) (94 роки)
Москва, Росія
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 12 жовтня 1918 р. в селянській родині в селі Лоцманська Кам'янка Катеринославського повіту Катеринославської губернії (тепер Дніпропетровський район Дніпропетровської області).

Закінчив семирічну школу і в 1934 р. став учнем Дніпропетровського індустріального технікуму, який закінчив у 1937 році.

У 1937 році разом зі своїми однокурсниками відряджений працювати на Кузнецький металургійний комбінат в Сибір. Тут пройшов усі щаблі — від робітника до інженерно-технічного працівника: був електриком, майстром кабельних мереж, з 1938 року — інженер, а з 1939 року — начальник дільниці заводських підстанцій. Одночасно з 1937 по 1944 рік навчався на вечірньому відділенні Сибірського металургійного інституту. Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1944 році дістав призначення на Єнакіївський металургійний завод Сталінської області. Тут працював начальником зміни, потім — начальником навчально-курсового комбінату. Починаючи від 1945 р. — заступник секретаря парткому заводу, з 1947 року — заступник начальника і начальник цеху. З 1950 по 1952 рік — парторг ЦК ВКП(б) на заводі.

У 1952 році — 1-й секретар Єнакіївського міського комітету КП(б)У, у 1952—1953 роках — 1-й секретар Макіївського міського комітету КПУ Сталінської області.

З вересня 1953 до березня 1960 року — 1-й секретар Сталінського обласного комітету КПУ.

З 19 лютого 1960 до 2 липня 1963 року — 2-й секретар ЦК Компартії України.

З 28 червня 1963 року до 16 жовтня 1965 року — голова Ради Міністрів Української РСР.

2 жовтня 1965 — 5 липня 1985 року — міністр чорної металургії СРСР.

З липня 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Останні роки працював радником в Корпорації чорної металургії.

НагородиРедагувати

  • п'ять орденів Леніна (1957, 1958, 1966, 1968, 1971),
  • орден Жовтневої Революції (1978)
  • 20 медалей (серед них 4 — зарубіжних країн).

Наукові праціРедагувати

  • Казанец И. П. О черной металлургии США / И. П. Казанец. — М.: Металургія, 1975. — 199 с.: ил.
  • Казанец И. П. Черная металлургия в девятой пятилетке / И. П. Казанец. — М.: Металургія, 1972. — 112 с.: ил.
  • Казанец И. П. Черная металлургия на рубеже новой пятилетки / И. П. Казанец. — М.: Металургія, 1971. — 71 с.: ил.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Уряди України у ХХ ст. Науково-документальне видання. Київ, 2001.
  • Казанец Иван Павлович // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. — К.: Скарбниця: Изд. дом. «Деловая Украина», 2001. — С. 98–100, 118—125.
  • Казанец Иван Павлович // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. — 2-е изд., доп. — К.: Изд-во Европ. ун-та, 2004. — С. 184—185.
  • Казанец Иван Павлович // БСЭ. — 3-е изд. — М., 1975. — Т. 11. — С. 137.
  • Казанець Іван Павлович // Рад. енцикл. історії України. — К., 1970. — Т. 2. — С. 287.
  • Казанець Іван Павлович // УРЕ. — К., 1961. — Т. 6. — С. 59–60.
  • Казанец Иван Павлович // УСЭ. — К., 1980. — Т. 4. — С. 392.

ПосиланняРедагувати