Казан

Металева посудина

Каза́н,[1] або коте́л[2]  — металева посудина для приготування їжі методом варіння на відкритому вогні. У казанах готують їжу для великої кількості людей (їдальні, польові кухні). У хатньому господарстві замість казанів уживають каструлі, але невеличкі казанки можуть використовуватися для приготування деяких видів страв.

Казан у кельтському стилі, виставлений в Національному музеї (Nationalmuseet) Данії.

Походження слова ред.

Слово «казан» запозичене з тюркських мов (пор. тат. казан, тур. kazan). Тюркське *kazγan порівнюють з монг. qarum («казан») і тур. kazmak («копати», «довбати»)[3].

Слово «котел» є давнім запозиченням з германських мов: від гот. *katils (або *katilus), що вважається похідним від лат. catīnus, catīllus («таріль», «миска»)[4].

Казани в іграх, культурі та релігії ред.

Польова кухня у запорозьких козаків ред.

 
Пам'ятник козацькому казану-склику в Холодному Яру

Згідно зі збереженими свідоцтвами, казан посідав значне місце в житті запорозьких козаків, вважаючись в їх середовищі символом козацького братства. У кожному курені був свій чавунний або мідний казан, у поході його встановлювали над багаттям на залізному тагані або підвішували на тринозі, у мирний же час їжу готували в сінях куреня, на вогнищі-кабиці. Гаслом до обіду був удар у казан[8], таким чином, він ще слугував замість дзвона, била або гонга. Взагалі, використання казана у козаків як засобу сигналізації відоме досить широко: козацький казан («Склик»), що збирав людей на раду, закарбований у пам'ятнику в Холодному Яру[9].

Казан у середньоазійській кухні ред.

Туристський казанок ред.

Туристські казанки — казанки місткістю 1-2 л, уживані туристами.

Армійський казанок ред.

 
Армійський казанок, уживаний в ЗС Польщі

Армійський (солдатський) казанок (котелок) — елемент військового спорядження, алюмінієвий або сталевий казанок. Підходить як для приймання їжі у похідних умовах, так і для її приготування.

Інші значення ред.

 
Приготування гуляшу в казані над багаттям
  • Казан паровий — інша назва парового котла[1]
  • Казан (зазвичай «котел») — військовий термін; територія з наявними на ній військовими з'єднаннями, лінія фронту навколо якої замкнута противником, що означає повне оточення цих військ, потрапляння їх у кільце ворожих військ[1][2].

Імена власні ред.

  • Казань (тат. Казан) — місто у Росії, столиця Республіки Татарстан, назва якої, згідно з одною з версій, походить від слова «казан».
  • Казантип — мис у Криму, назва якого буквально значить «дно казана».
  • Казанов — прізвище, яке може бути утвореним як від гебрейського слова «газзан», «казан» («читець у синагозі»)[10] так і від слова «казан»[11].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в Казан // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. а б Котел // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  5. Orchard, Andy (1999). Dictionary of Norse Myth and Legend (англійська). Cassell. с. 224. ISBN 978-0304351343. 
  6. Н. С. Широкова, Кельтськие боги Другого Мира [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Преферанс с котлом [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Образ життя і заняття козаків. http://kalnysh.at.ua/publ/11. Петро Калнишевський та його доба. Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2017. 
  9. Холодний яр. ukrainaincognita.com. Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 6 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2017. 
  10. Библиотека. Люди и книги. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 25 березня 2022. 
  11. История фамилии Казанов. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 25 березня 2022.