Каберголін

хімічна сполука

Каберголін (англ. Cabergoline, лат. Cabergolinum) — напівсинтетичний препарат, який є похідним алкалоїду ріжків ерголіну[2][3][4] та належить до групи стимуляторів дофамінових рецепторів[2][5][6], та антагоністів пролактину.[4][5] Каберголін застосовується перорально.[2][6] Препарат застосовується для лікування низки захворювань, у тому числі порушень менструального циклу, пролактинзалежному безплідді, галактореї, пролактинсекретуючій аденомі гіпофіза, акромегалії, при пролактинзалежній імпотенції, зниженні лібідо, а також для лікування паркінсонізму, та припинення фізіологічної лактації після пологів.[2][6][7] Каберголін уперше синтезований у лабораторії італійської компанії «Farmitalia-Carlo Erba», та запатентований у 1982 році.[8][9][10]

Каберголін
Систематизована назва за IUPAC
(6aR,9R,10aR)-N-[3-(dimethylamino)propyl]-N-(ethylcarbamoyl)-7-prop-2-enyl-6,6a,8,9,10,10a-hexahydro-4H-indolo[4,3-fg]quinoline-9-carboxamide
Класифікація
ATC-код G02CB03
PubChem 54746
CAS 81409-90-7
DrugBank
Хімічна структура
Формула C26H37N5O2 
Мол. маса 451,604 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність НД
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 63-68 год
Екскреція фекалії (60%), Нирки (22%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата АЛАКТИН,
«ТЕВА Чех Індастріз с.р.о.»,Чехія
UA/9595/01/01
29.04.2014-29/04/2019
КАБЕРГОЛІН,
ЗАТ «Обнінська хіміко-фармацевтична компанія»,Росія
UA/16626/01/01
06.03.2018—06/03/2023[1]

Фармакологічні властивості ред.

Каберголін — напівсинтетичний препарат, який є похідним алкалоїду ріжків ерголіну та належить до групи стимуляторів дофамінових рецепторів та антагоністів пролактину. Механізм дії препарату полягає у стимуляції дофамінових рецепторів, переважно D2, що призводить до зниження дефіциту дофаміну в ядрах центральної нервової системи та усуненню його дефіциту в нервових закінченнях, наслідком чого є пригнічення секреції гормону гіпофізу пролактину. Усунення надмірної продукції пролактину призводить до зупинки як нормальної лактації, так і патологічної (галакторея), нормалізації овуляції та менструального циклу. Усунення дефіциту дофаміну призводить також до зменшення симптомів паркінсонізму при застосуванні каберголіну.[2][6][7] Препарат знижує рівень рівня гормону росту у хворих акромегалією.[2][7] Каберголін застосовується найчастіше при різноманітних гінекологічних захворюваннях, зокрема при порушеннях менструального циклу, пролактинзалежному безплідді (у тому числі при екстракорпоральному заплідненні), галактореї, а також для пригнічення лактації[6][7], причому ефективність препарату є вищою, ніж подібного за хімічним складом бромокриптину, меншою була також кількість побічних ефектів при застосуванні каберголіну.[4] Каберголін застосовується також при паркінсонізмі, як самостійний препарат, так і в комбінації з іншими протипаркінсонічними засобами; при акромегалії, пролактинсекретуючій аденомі гіпофіза, а також при ідіопатичній гіперпролактинемії.[2][6] Є повідомлення про застосування каберголіну у бодібілдингу, зокрема між курсами прийому стероїдів для усунення їх побічних ефектів, а також при підвищеному рівні пролактину в організмі.[11]

Фармакокінетика ред.

Каберголін добре і швидко всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату невстановлена, найімовірніше вона є низькою у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку. Максимальна концентрація каберголіну в крові спостерігається протягом 0,5—4 годин після прийому препарату. Препарат незначно (на 41—42 %) зв'язується з білками плазми крові. Каберголін проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці з утворенням менш активних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно з калом (60 %), частково з сечею (22 %) у вигляді метаболітів. Період напіввиведення каберголіну становить 63—68 годин, у жінок з гіперпролактинемією він становить 79-115 годин.[6]

Покази до застосування ред.

Каберголін застосовується для лікування різних форм гіперпролактинемії, у тому числі порушень менструального циклу, пролактинзалежному безплідді, галактореї, пролактинсекретуючій аденомі гіпофіза, акромегалії, при пролактинзалежній імпотенції, зниженні лібідо, а також для лікування паркінсонізму, та припинення фізіологічної лактації після пологів.[2][6]

Побічна дія ред.

При застосуванні каберголіну спостерігаються наступні побічні ефекти[2][6]:

Протипокази ред.

Каберголін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату або алкалоїдів ріжків, неконтрольованій артеріальній гіпертензії, токсикозі вагітних, фіброзних ураженнях легень, перикарду або заочеревинного простору, при наявності уражень клапанів серця при тривалому застосуванні, ендогенних психозах, дитячому або підлітковому віці, годуванні грудьми.[2][6]

Форми випуску ред.

Каберголін випускається у вигляді таблеток по 0,0005 г.[5][12]

Примітки ред.

  1. Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 31 липня 2019. 
  2. а б в г д е ж и к л КАБЕРГОЛІН (CABERGOLINUM, КАБЕРГОЛИН). Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019. 
  3. http://www.vidal.ru/drugs/molecule/149 [Архівовано 29 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. а б в Каберголин: 30-летнее единство опыта и доверия [Архівовано 29 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. а б в Cabergoline [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. а б в г д е ж и к л Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою vidal.ru не вказано текст
  7. а б в г Ліки і вагітність. Каберголін. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019. 
  8. Council regulation (EEC) no 1768/92 in the matter of Application No SPC/GB94/012 for a Supplementary Protection Certificate in the name of Farmitalia Carlo Erba S. r. l. [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  9. Espace record: GB 202074566 [Архівовано 28 серпня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  10. U.S. Patent 4 526 892
  11. Каберголин в бодибилдинге [Архівовано 30 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/149 [Архівовано 31 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.