Вікіпедія

Кабанов Микола Олександрович

Микола Олександрович Кабанов (1864, Карачев, Орловська губернія — 20 листопада 1942, Казань — український, російський і радянський лікар-терапевт, учений і педагог, есперантист.

Кабанов Микола Олександрович
Народився 11 (23) лютого 1864
Карачев, Карачевський повітd, Орловська губернія, Російська імперія
Помер 20 листопада 1942(1942-11-20) (78 років)
Казань, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність есперантист
Alma mater фізико-математичний факультет Московського університетуd
Знання мов есперанто
Заклад Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Посада ректор
Діти Aleksandr Kabanov[d]

Біографія ред.

Микола Кабанов народився в сім'ї сільського вчителя 30 січня (11 лютого) 1864 року. Закінчив з відзнакою фізико-математичний (1886) і медичний (1893) факультети Імператорського Московського університету. Один із найближчих учнів професора А. А. Остроумова.

Працював на посаді приват-доцента в Шпитальній терапевтичній клініці Московського університету аж до 1911 року, коли разом з низкою інших професорів і викладачів пішов у відставку на знак протесту проти реакційної політики міністра освіти Кассо. Згодом лектор московських Вищих Педагогічних курсів ім. Тихомирова (1911—1918). 25 червня 1917 року за списком партії соціалістів-революціонерів був обраний гласним Московської міської думи[1].

В 1918—1922 роках професор терапевтичної клініки та декан факультету Катеринославського університету, а також ректор Катеринославського Вищого Педагогічного Інституту.

Повернувся до Москви і з 1922 по 1930 рік керував факультетською терапевтичною клінікою 2-го Московського державного університету. Тоді ж організував майстерні з виготовлення наочних посібників, які сам очолив.

Помер в 1942 році в евакуації в Казані, де і похований.

Наукова робота ред.

Основою наукового світогляду Кабанова був погляд на організм як єдине ціле, тобто захворювання того чи іншого органу є лише місцевим проявом захворювання всього організму. Ним була розроблена і неодноразово перевидавалася методика клінічного дослідження хворого, що включала ґрунтовне розпитування пацієнта з урахуванням спадковості і умов життя, а також дослідження функціональних особливостей органів і їх взаємозв'язків. Автор 150 наукових праць і книг по медицині.

Громадська діяльність, есперанто ред.

У 1894 році організував на громадських засадах і очолив видання науково-популярних брошур для широких верств населення про права громадян, народовладдя, державний устрій, земельне законодавство, національноме питання, самовизначення народів і пр. Був одним з піонерів мови есперанто в Росії. Переклав і видав ряд книг на цій мові, а також два російсько-есперантистських словника. Вів листування з Роменом Роланом та іншими видатними діячами культури і мистецтва.

Родина ред.

Був одружений на Марії Дмитрівні Положенцевій. Заснував династію вчених і лікарів. Батько відомих учених А. Н. Кабанова, Б. Н. Кабанова і Е. Н. Кабанової-Меллер, дід В. А. Кабанова, прадід А. В. Кабанова. Дочка Ольга Кабанова, в 16 років переодягнувшись чоловіком, добровільно пішла на фронт, воювала, поранена, нагороджена Георгіївським хрестом, брала участь в Білому русі на Півдні Росії, емігрувала в США.

Бібліографія ред.

Основні наукові праці ред.

  1. О циррозе печени (Из клиники проф. А. А. Остроумова), Москва, 1894
  2. Методика клинического исследования, Москва, 1896 (переизд. 1919, 1923)
  3. Очерки по физиологии здорового и больного человеческого организма, Т. 1, Москва, 1910 и Т. 2 Москва, 1912
  4. Учебник-атлас анатомии, Москва, 1916
  5. Механика душевной жизни (Введение в физиологическую психологию), Москва, 1927
  6. Анатомия человека, Москва, 1938

Інші твори ред.

  1. Земельное законодательство в Новой Зеландии, Ростов-на-Дону
  2. Государственное устройство в западно-европейских странах, Ростов-на-Дону, 1906
  3. Права гражданина и человека, Посредник
  4. Краткий русско-эсперантский словарь, Ростов-на-Дону, 1906
  5. Областное народоправие, Москва, 1917
  6. Что такое "буржуй", Москва, 1917.

Переклади на есперанто ред.

  • Rusaj Rakontoj, Fabeloj al Helenjo de Dmitri Mamin-Sibirjak, Berlin, Esperanto Verlag Moller and Borel («Алёнушкины сказки»)
  • Generalo Urso. Nekrasov, Bohema Revuo Esperantista, 1911 («Генерал Топтыгин»)
  • Nimfoj. Ivan Turgenev, Lingvo Internacia, 1911, p. 63
  • Ostrovski kaj lia dramo «Fulmotondro». Fragmentoj el la dramo «Fulmotondro». Aleksandr N. Ostrovskij, La Revuo, 1911, n-ro 63, p. 122—131 («Гроза»)
  • Roko. Verso de Mihxail Lermontov, «Danubo» no. 5, 1911 («Утёс»)
  • Kaŭkaza Militkaptito. Rakonto de Lev Tolstoj, Posrednik, Moskvo, 1912 («Кавказский пленник»)
  • Du Maljunuloj. Rakonto de Lev Tolstoj, Posrednik, Moskvo, 1912 («Два старика»)
  • Sieĝo de Sebastopolo. Rakonto de Lev Tolstoj, Posrednik, Moskvo, 1912 (Осада Севастополя)
  • Dio vidas veron, sed ne baldaux diros. Rakonto de Lev Tolstoj, Posrednik, Moskvo, 1912 («Бог правду видит, да не скоро скажет»)
  • Per kio homoj estas vivaj. Rakonto de Lev Tolstoj, Posrednik, Moskvo, 1912 («Чем люди живы»)
  • Kie estas amo, tie estas Dio. Rakonto de Lev Tolstoj, Posrednik, Moskvo, 1912 («Где любовь, там Бог»)
  • Tutmonda Biblioteko je la memoro de Lev Tolstoj, trad. Kabanov kaj Ŝarapova. 1912, 9 kajeroj entute 280 p. (всемирная библиотека в память Л.Толстого, 9 выпусков)
  • Demono. Verso de Mihxail Lermontov, «Universo» II, 1912 («Демон»)
  • Kortisto. Rakonto de S. Semjonov, Posrednik, Moskvo, 1916 («Дворник»)

Посилання ред.

  1. Русская героиня, Дворянское собрание, 1998, № 8, с. 71-72

Примітки ред.

  1. ↑ Московская Городская Дума после Октября // Красный архив, т. 2(27), 1928, c. 58-109. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кабанов_Микола_Олександрович&oldid=34968326