Єзд

Єзд; перс. یزد‎
	Панорама ЄздаПанорама Єзда
	Основні дані
	31°53′50″ пн. ш. 54°22′03″ сх. д. / 31.897222222250° пн. ш. 54.36750000002777483° сх. д.Координати: 31°53′50″ пн. ш. 54°22′03″ сх. д. / 31.897222222250° пн. ш. 54.36750000002777483° сх. д.
Країна	Іран
Регіон	Єзд
Столиця для	Єзд і Yazd Countyd
Засновано	III тисячоліття до н. е.
Площа	131,551 км²
Населення	505 000
Висота НРМ	1 216 м
Міста-побратими	Ясберень, Хомс, Джакарта, Нізва, Ольгін, Герат
Телефонний код	(+98) 0351
Часовий пояс	+3:30
GeoNames	111822
	Міська влада
Вебсайт	yazd.ir
	Мапа
	Єзд Єзд (Іран)
	Єзд у Вікісховищі

Єзд^[1] (перс. یزد‎ — Yazd) — одне з найстародавніших міст Ірану та центр однойменного остану. Населення міста становить близько 505 тис. осіб (у 1963 — 63 500 осіб, у 1949 — 56 000). Забудований переважно глиняними будинками. Місто розташоване в оазі й існує з III тисячоліття до н. е.. Воно знаходиться приблизно за 250 км на схід від Ісфагана.

Історія ред.

Згадки про місто з'явилися ще у 3000 році до н. е. Воно позначалось як місто Ісатіс у Мідії. У ході археологічних розкопок знаходять також предмети династії Ахеменідів.^[2]

Єзд, перебуваючи далеко від історичних столиць, зміг уникнути жорстоких руйнувань. У місті збереглося багато архітектурних пам'яток і культурних реліктів давніх часів.

Під час навали Чингіз-хана тут змогли сховатися від переслідувань художники, науковці та поети.

Єзд відвідував Марко Поло. За його розповідями у 1272 році, це було процвітаюче місто з розвиненим виробництвом шовку.

Визначні місця ред.

Єзд — одне з небагатьох міст Ірану, у якому збереглося величезне старе місто у тому вигляді, у якому воно було багато століть тому. Місто дуже насичене історичними пам'ятками.

Найвідоміші історико-культурні пам'ятки:

Мавзолей Доваздех-Імам (XI століття);
Соборна мечеть (XIV століття);
Медресе Шамс (XIV століття);
Комплекс Амір-Чакмак;
Сад Довлатабад.^[3]
Музей води, у якому демонструються стародавні технології видобування, транспортування та зберігання води у пустельних регіонах Ірану;
Зороастрійський храм (1932 року). Сюди був перенесений Аташ Беграм (Вогонь Перемоги) — один з найсвященніших вогнів зороастризму, який був запалений, за наявними даними, прибл. у 470 р. н. е., і є найстарішим на сьогодні зороастрійським вогнем.
Вежі Мовчання або Дахми — круглі кам'яні споруди на скелях та пагорбах, призначені для поховань згідно з зороастрійською традицією.

Завдяки своєму віддаленому розташуванню, Єзд став прихистком для зороастрійської громади, яка зазнала переслідувань з початком ісламського завоювання Ірану. На сьогодні Єзд є одним з ключових культурних центрів зороастрійців в Ірані.

Середньовічний центр мініатюри.

Вежі вітру ред.

Вежі вітру або бадгіри призначені для охолодження повітря в житлових приміщеннях і водосховищах.

За часів династії Каджарів Єзд управляли хани Бахтіяр.

Унаслідок історичної, культурної та релігійної значущості Єзд номінується в об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.^[4]

Мечеть Джамі XIV століття ред.

Ця мечеть з двома високими мінаретами — унікальна споруда. Мінарети — найвищі в Персії.

Відомі люди ред.

Відомі люди, що народилися у Єзді:

Шараф ад-Дін Язді — видатний історик епохи Тимуридів
Мохаммад Хатамі — колишній іранський президент
Моше Кацав — колишній ізраїльський президент

Єзд відомий за укладеним у 1907 році між Російською імперією та Великою Британією договором про розмежування сфер інтересів у Персії. Землі на північ від Єзда за договором ставали сферою російського впливу, а землі на південь — британського.

Галерея ред.

Зороастрійський Храм вогню у Єзді
Дім зборів
Вежа Вітру (Бадгір) у старому місті
Вежа вітру (Бадгір)
Зороастрійська Вежа мовчання (дакхма) на околиці Єзда
Зороастрійська Вежа мовчання (дакхма) на околиці Єзда
Мечеть Амір Чагхмагх
Цвинтар солдатів, які загинули під час Ірано-іракської війни
Мечеть у Єзді

Примітки ред.

↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
↑ [1]^{[недоступне посилання з травня 2019]}
↑ Dowlatabad Garden. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
↑ [2]^{[недоступне посилання з травня 2019]}