Йостедал (льодовик)

Йостедал (норв. Jostedalsbreen) — найбільший льодовик континентальної Європи. Розташований у фюльке Согн-ог-Ф'юране, Норвегія, на північ від Согнефіорду, третього у світі фіорду за довжиною та найбільшого у світі, який не замерзає[1]. Льодовик розташований у комунах Люстер, Согндал, Йольстер та Стрюн. Найвищою гірською вершиною льодовика є нунатак Лодалскапа (норв. Lodalskåpa) висотою 2083 м.н.м.

Йостедал
(норв. Jostedalsbreen)
P1000290Jostedalsbreen.JPG
Йостедал. Карта розташування: Норвегія
Йостедал
Йостедал
61°42′38″ пн. ш. 6°55′27″ сх. д. / 61.71055555558377392° пн. ш. 6.9241666666944779° сх. д. / 61.71055555558377392; 6.9241666666944779Координати: 61°42′38″ пн. ш. 6°55′27″ сх. д. / 61.71055555558377392° пн. ш. 6.9241666666944779° сх. д. / 61.71055555558377392; 6.9241666666944779
Площа 550 км²
Довжина макс.40 км
Ширина макс.15 км
Товщина до 500 м
Країна Норвегія
Регіон Согн-ог-Ф'юране
Тип гірський

CMNS: Йостедал у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Площа льодовика Йостедал складає 474 км² (2006)[2]. Більші льодовики в Європі є лише на островах Ісландія, Шпіцберген та Нова Земля.

Йостедал розташованій на висоті від 345 до 2008 м.н.м., втім його середня висота - 1 450 м.н.м. Найвищою його точкою є Хогсте-Бреакулен (норв. Høgste Breakulen). Найтовща частина льодовика сягає 500 м, максимальна довжина — бл. 40 км в північно-східному напрямку, а ширина — бл. 15 км в південно-західному напрямку.[3]

Під льодовиком розташована гнейсова долина, яка залишилась після останнього льодовикового періоду.

Льодовик підтримується за рахунок значного обсягу снігопадів у регіоні, а не за рахунок низьких температур. Це призводить до значного рівня танення на його нижніх кордонах.

ІсторіяРедагувати

Льодовик Йостедал не є залишком з останнього льодовикового періоду, а утворився значно пізніше, близько 500 до н. е., коли відбулося похолодання клімату, яке дозволило розпочати формування льодовиків. На той час фірнова лінія була на 400 метрів вища, ніж зараз. Найхолоднішим періодом в історії льодовика ймовірно був час з 16 по 19 сторіччя. Найхолоднішою точкою були 1750-ті (див. також: Малий льодовиковий період), коли льодовики Норвегії приросли найбільше. З того часу вони поступово зменшуються.

 
Невеликий каньйон льодовика Йостедал біля с. Йостедал

Рукави льодовикаРедагувати

Йостедал має близько 28 рукавів, найпомітнішими з яких є льодовики Нігард та Тунсбергдал біля селища Йостедал, Бріксдал біля с. Олден, Бойя біля с. Фйорланд, Кієндал та Тіндеф'єль біля с. Лоен, та Аустердал.[1]

У 2006 році Бріксдал відступив на 146 метрів і з тих пір перебуває під загрозою відриву від основного льодовика.

Нещасні випадкиРедагувати

В 1972 році на плато льодовика Йостедал впав маленький літак, пілот якого загинув. Літак не змогли підняти з льодовика і він в наступні роки повністю сховався під снігом та кригою. Залишки літака не з'явилися на поверхні досі. Експерти очікують, що колись вони спливуть на кінці льодовика Бойя.[3]

Національний паркРедагувати

Льодовик є частиною національного парку Йостедалсбреєн площею 1315 км², заснованого в 1991 році.[1] Національний парк охоплює як сам льодовик з рукавами, так і оточуючі фієльди (гірські ландшафти Норвегії). У парку розташовані три центри відвідувань із льодовиковими музеями: Breheimsenteret в с. Йостедал, Центр Національного парку Йостедалсбреен в с. Оппстрюн та Норвезький музей льодовиків у с. Фйорланн.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Luhr, James F., ред. (2003). Illustrated Encyclopedia of the Earth. Dorling Kindersley. ISBN 978-1-4053-3270-5. 
  2. Liss M. Andreassen, Solveig H. Winsvold (Hrsg.): Inventory of Norwegian Glaciers. Norwegian Water Resources and Energy Directorate, Oslo 2012, ISBN 978-82-410-0826-9 (online [Архівовано 15 серпня 2013 у Wayback Machine.]; PDF; 27,8 MB)
  3. а б Інформаційне табло (англ., норв.) льодовика Бойя; серпень 2012 р.

ЛітератураРедагувати

  • Dyer, Anthony; Robertson, Ian H.; Baddeley, John (2006). Walks and Scrambles in Norway. United Kingdom: Rockbuy Limited. ISBN 978-1-904466-25-3. 
  • Slingsby, William Cecil (2003). Norway: the Northern Playground. Rockbuy Limited. ISBN 978-1-904466-07-9. 
  • Wold, Bjørn; Ryvarden, Leif (1996). Jostedalsbreen, Norway's Largest Glacier. Oslo, Norway: J. W. Cappelens Forlag AS. ISBN 978-82-7683-092-7. 
  • S. Winkler, N. Haakensen, A. Nesje: Glaziale Dynamik in Westnorwegen — Ablauf und Ursachen des aktuellen Gletschervorstoßes. In: Petermanns Geographische Mitteilungen, 141 (1997), S. 43-63.

ПосиланняРедагувати