Йосип Больковац

політик (1920-2014)

Йо́сип Бо́льковац (хорв. Josip Boljkovac; нар. 12 листопада 1920 — † 10 листопада 2014) — хорватський політик, перший міністр внутрішніх справ Хорватії.

Йосип Больковац
Josip Boljkovac
Міністр внутрішніх справ Хорватії
30 травня 1990 — 2 липня 1991
ПрезидентФраньо Туджман
Прем'єр-міністрСтепан Месич (1990)
Йосип Манолич (1990–1991)
Попередникміністерство утворено
НаступникОнесін Цвітан

Народився12 листопада 1920(1920-11-12)
Югославія Югославія,
Вукова Гориця
(нині Хорватія)
Помер10 листопада 2014(2014-11-10) (93 роки)
Хорватія Хорватія,
Карловац
Відомий якполітик
ГромадянствоЮгославія Югославія
СФРЮ
Хорватія Хорватія
Політична партія

КПЮ/КПХ
ХДС
Хорватські незалежні демократи →

Хорватська народна партія — ліберал-демократи
У шлюбі зАнка Больковац
ДітиМатія (Югослав) Больковац[1][2]

Біографія

ред.

Народився 12 листопада 1920 у Вуковій Гориці — населеному пункті у муніципалітеті Нетретич тогочасного Королівства Сербів, Хорватів і Словенців. У Карловаці опанував кравецтво.

Під час Другої світової війни Больковац воював спільно з югославськими партизанами від самого початку антифашистського повстання. Він навіть зустрічався з Рендольфом Черчиллем під час військової місії останнього. Після війни служив у державній таємній поліції ОЗНА. 1963 року обійняв посаду мера Карловаца, яку займав по 1969 рік.[3]

Після демократичних реформ у Хорватії на початку 1990-х років вступив у консервативну Хорватську демократичну співдружність і очолив новоутворене міністерство внутрішніх справ країни. Пізніше вийшов із партії, щоб вступити в партію Манолича «Хорватські незалежні демократи». З маргіналізацією цієї партії став членом ліберальної Хорватської народної партії. На деяких виборах Больковац також балотувався за виборчим списком Хорватської партії пенсіонерів і Самостійної демократичної сербської партії.[4] У 2008 році ініціював створення «товариства ім. Йосипа Броз Тіто» з метою відзначити роль колишнього президента Югославії.[5]

Місцева поліція розслідувала роль Больковаца у Другій світовій війні і післявоєнній соціалістичній Хорватії, що призвело до його арешту 2 листопада 2011 року за звинуваченням у воєнних злочинах через його причетність до масових убивств 21 мирного жителя в районі Дуга Реса в травні 1945 року.[6] Його перевели у в'язницю загребського району Реметинець, де його мали утримувати один місяць у зв'язку з тяжкістю звинувачень, але протримавши тільки два дні, перевели в лікарню для в'язнів через його поганий стан здоров'я.[7] Після оскарження в Конституційному суді звинувачення проти нього 29 листопада 2011 року були зняті.[8]

Був одружений з нині покійною Анкою Больковац, з якою мав двоє дітей.

Цікавинка

ред.

Син Йосипа Больковаца Югослав у дев'яностих змінив своє ім'я на Матія.

Примітки

ред.
  1. Otvorena istraga, Boljkovcu određeno mjesec dana pritvora [Архівовано 11 грудня 2011 у Wayback Machine.], Večernji list
  2. Josip Boljkovac pred sutkinjom negirao krivnju, određen mu je pritvor. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 13 серпня 2016.
  3. Svjedoci: "Strijeljane civile drugi zatvorenici nosili su do jama". Архів оригіналу за 12 грудня 2011. Процитовано 13 серпня 2016.
  4. O Josipu Boljkovcu iz pera njegova sugrađanina Danka Plevnika. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
  5. Boljkovac osniva društvo "Josip Broz Tito" u Karlovcu [Архівовано 13 лютого 2012 у Wayback Machine.], Slobodna Dalmacija
  6. Boljkovac prevezen u zatvor u Remetincu[недоступне посилання], Хорватське радіотелебачення
  7. Josip Boljkovac premješten u zatvorsku bolnicu. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 13 серпня 2016.
  8. Josip Boljkovac pušten na slobodu. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.

Посилання

ред.