Йозеф Зиґмунд Еберсберґ
Йозеф Зиґмунд Еберсберґ (нім. Josef Sigmund Ebersberg; 22 березня 1799, Гросмугль, Нижня Австрія — 27 жовтня 1854, Гернальс[de], Відень) — австрійський письменник, журналіст, редактор.
| Йозеф Зиґмунд Еберсберґ | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
22 березня 1799[1][2] Нижня Австрія, Австрія або Großmugld, Корнойбург, Нижня Австрія, Австрія | |||
| Помер |
27 жовтня 1854[1][2] (55 років) Гернальс, Відень, Австрійська імперія[1] | |||
| Країна |
 Австрійська імперія | |||
| Діяльність | журналіст, письменник | |||
| Alma mater | Віденський університет | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Magnum opus | Oesterreichischer Zuschauerd | |||
| Діти | Оттокар Франц Еберсберг і Карл Юліус Еберсберг | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Від 1816 року вивчав право і філософію у Віденському університеті. Після успішного завершення навчання, Еберсберг став заробляти на життя як приватний репетитор у дворянських сім'ях.
1824 року Йозеф Зигмунд Еберсберг заснував журнал для молоді Feierstunden. У 1831 — газету Der Österreichischen Zuschauer, яка 1848 року була головним органом австрійських консерваторів, виступала з гострими політичними статтями проти прихильників революції 1848—1849 років у Австрійській імперії.
З ранніх творів Й. Еберсберга найбільш значущий Erzählungen für meine Söhne (1835). Його Erinnerungen an die Stürmischen Tage des Revolutionjahres (1848) і Politische Fabeln (1849) мають скоріше історичне, ніж літературне значення[3].
1830 року одружився з дочкою таємного радника Й. Надорі. В родині народилося два сини: Карл Юліус (1831—1876) і Оттокар Франц (1833—1886), які стали згодом письменниками.
1853 року Й. Еберсберга нагороджено Золотим Хрестом Заслуги.
Йозеф Зиґмунд Еберсберґ помер 27 жовтня 1854 року в містечку Гернальс[de] поблизу Відня.
Вибрані твори ред.
- Der Mensch als Schöpfer und Zerstörer seines Glückes (1831)
- Das Buch vom guten und geselligen Tone (1834)
- Erzählungen für meine Söhne (1835)
Примітки ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116329602 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Ebersberg, Joseph Sigmund // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 3. — S. 412.
- ↑ Эберсберг, Иоганн-Зигмунд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- Deutsche Biographie. Ebersberg, Josef Sigmund [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](нім.)