Відкрити головне меню

Йозеф Геслені (угор. Heszlényi József; 24 липня 18902 червня 1945) — угорський воєначальник, генерал-полковник. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Йозеф Геслені
угор. Heszlényi József
Народився 24 липня 1890(1890-07-24)
Спішська Нова Весь, Словаччина
Помер 2 червня 1945(1945-06-02) (54 роки)
СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg Угорщина
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання генерал-полковник
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий Хрест Карла (Австро-Угорщина)
Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина))
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Заслуг (Угорщина)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Орден німецького орла
Командор ордена Корони Італії

Зміст

БіографіяРедагувати

Учасник Першої світової війни, після закінчення якої поступив на службу в угорську армію. З 1935 року — начальник 6-ї секції угорського Генштабу, з 1936 року — ад'ютант командувача збройними силами. З 1938 року — командир 23-ї бригади. В 1940 році призначений командиром 2-ї моторизованої дивізії — одного із найкращих з'єднань угорської армії. В 1941-42 роках — начальник служби (з 1942 року — головної служби) постачань Міністерства оборони.

В 1942 році переведений в діючу армію і призначений командиром 4-го армійського корпусу. Після того, як в березні 1944 року німецькі війська фактично окупували угорщину, Геслені, як воєначальник, якому німці довіряли, був призначений командувачем 3-ї угорської армії. У вересні 1944 року армія Геслені (близько 110 000 осіб) тримала оборону на угорсько-румунському кордоні, але була відкинута радянськими військами у межиріччя Тиси і Дунаю. В кінці грудня 1944 року частина армії була оточена в Будапешті, а решта частин з боями відійшли в Австрію. Покінчив життя самогубством в радянському полоні.

НагородиРедагувати

Нагороди Австро-УгорщиниРедагувати

Нагороди Третього РейхуРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.70 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Attilla Ótott Kovács: Die ungarischen Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes. Scherzer-Militaer-Verlag 2006, ISBN 978-3-938845-02-8, S. 73–91.
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.