Йозеф Алоїс Ґлейх

Йозеф Алоїс Ґлейх (нім. Josef Alois Gleich; 14 вересня 1772, Відень — 10 лютого 1841, там само) — австрійський письменник, драматург і поет.

Йозеф Алоїс Ґлейх
Псевдо Adolph Blum[1], Ludwig Dellarosa[1], Hans Jörgel von Gumpoldskirchen[1], Hans Joergel[1], Heinrich Waldau[1], Heinrich Walden[1] і Jindřich Walden[1]
Народився 14 вересня 1772(1772-09-14)[2][3][4]
Відень, Габсбурзька монархія[4]
Помер 10 лютого 1841(1841-02-10)[2][3][4] (68 років)
Відень, Австрійська імперія[4]
Країна Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрія
Діяльність автор, письменник
Мова творів німецька[5]

БіографіяРедагувати

Навчався у піаристів у Відні. З 1790 року протягом сорока років працював чиновником.

ТворчістьРедагувати

Автор понад 100 романів і близько 250 п'єс для театрів віденських передмість. Писав, переважно, для Йозефштадського і Леопольдштадтського театрів (Відень) народні п'єси, і під псевдонімом Dellarosa — значна кількість лицарських і розбійницьких романів, на кшталт «Die Geisterglocke im Räuberthurm», «Die Höllenbraut oder die gespenstigen Rächer» і т. д.

Сюжети своїх комедій Ґлейх черпав із фольклору та лицарських романів. У веселих, часто наївних комедіях Ґлейха добрі і злі духи втручаються в життя простих людей, перемагає справедливість та добро.

Кращі комедії Ґлейха — «Ідор — мандрівник підводного царства» (1820) і «Дух знищення і дух життя» (1829). Комедії Ґлейха йшли переважно в «Леопольдштадт-театрі», в барвистому оформленні із застосуванням машин, що давали можливість швидко змінювати декорації і створювати феєричні ефекти. У постановці його п'єс були включені спів, музика, танці.

Видний представник Старого віденського народного театру. Допоміг своєму зятю Фердинанду Раймунду відбутися стати актором.

У 1831 році заснував періодичне видання: «Komische Briefe des Haus Jörgel v. Gumpolds-Kirchen».

Пам'ятьРедагувати

  • Одна з вулиць віденського району Донауштадт носить його ім'я.

Вибрані твориРедагувати

  • Centilles. Eine Geschichte aus dem spanischen Insurrectionskriege, роман;
  • Dagobert von Greifenstein, oder: Das Todtengericht um Mitternacht in den unterirdischen Schauerklüften der Burgfeste Theben in Ungarn, роман;
  • Dittmar von Arenstein, oder: Die Rächer in der Todtenhalle, роман;
  • Guido von Sendenstein, oder: Die Tempelritter in Mödling, роман;
  • Das Blutmahl um Mitternacht, oder: Das wandernde Gespenst in Wiener Neustadt, роман;
  • Die Belagerung Wiens durch die Türken, oder: Graf Rüdiger von Starhembergs Heldenmuth und Tapferkeit, роман;
  • 1796 Fridolin von Eichenfels, роман;
  • 1797 Der schwarze Ritter, oder: Die drei Waisen, роман;
  • 1798 Die Todtenfackel, oder: Die Höhle der Siebenschläfer, роман;
  • 1798 Der warnende Zaubergürtel, oder: Das Schauermännchen, роман;
  • 1798 Die Wanderungen des Titters Eckberts von Klausenthal, роман;
  • 1799 Wallrab von Schreckenhorn, oder: Das Totenmahl um Mitternacht, роман;
  • 1800 Die beiden Spencer, oder: Die Wunder der Totengruft, роман;
  • 1801 Bodo und seine Brüder, oder: Das Schloß der Geheimnisse, роман;
  • 1807 Inkle und Jariko, Singspiel;
  • 1807 Die Löwenritter, драма;
  • 1807 Der Lohn der Nachwelt, драма;
  • 1808 Kuntz von Kauffingen, драма;
  • 1809 Unterthanenliebe, опера;
  • 1816 Die Musikanten am Hohen Markt, фарс;
  • 1816 Herr Adam Kratzerl von Kratzerlsfeld, фарс;
  • 1820 Herr Dr. Kramperl, фарс;
  • 1820 Komische Theaterstücke;
  • 1820 Die weißen Hüte, драма;
  • 1822 Der Eheteufel auf Reisen, фарс;
  • 1822 Ydor, der Wanderer aus dem Wasserreiche;
  • 1830 Reiseabenteuer im Eilwagen, фарс;
  • 1840 Herr Joseph und Frau Baberl, фарс;
  • 1851 Markulf der Eisenarm mit dem Riesenschwerte, oder: Der Todtentanz um Mitternacht im Schlosse Engelhaus bei Carlsbad, роман.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж Czech National Authority Database
  2. а б https://www.deutsche-biographie.de/sfz21155.html
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. а б в г Dr. Constant v. Wurzbach Gleich, Joseph Alois // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 5. — S. 214.
  5. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

ЛітератураРедагувати

  • Театральна енциклопедія. Том 1 / Глав. ред. С. С. Мокульский — М.: Радянська енциклопедія, 1961

ПосиланняРедагувати