Йоган Ґотліб Науман

Йоганн Ґотліб Науман (нім. Johann Gottlieb Naumann 7 квітня 1741, Блазевіц — 23 жовтня 1801, Дрезден) — німецький композитор і диригент, який прославився своїми операми у Швеції та Данії.

Йоганн Готліб Науман
нім. Johann Gottlieb Naumann
Зображення
Йоганн Готліб Науман
Основна інформація
Дата народження 7 квітня 1741
Місце народження Блазевіц, Священна Римська імперія
Дата смерті 23 жовтня 1801
Місце смерті Дрезден, Німеччина
Поховання
Громадянство Німеччина
Професія композитор, диригент
Вчителі Gottfried August Homiliusd, Джузеппе Тартіні[1] і Джованні Батіста Мартіні[1]
Жанр опера, симфонія і класична музика
CMNS: Файли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився в родині землевласника. Початкову музичну освіту здобув у сільській школі в Лошвіце, навчившись там грати на фортепіано й органі. У віці 13 років деякий час був змушений навчатися слюсарній справі, але потім зміг вступити до однієї з латинських шкіл в Дрездені і там продовжити свою музичну освіту. 1757 спільно з Гейгером Андерсом Весстромом вирушив у подорож Італією. З 1759 по 1763 навчався у Джузеппе Тартіні в Падуї, Джованні Батіста Мартіні в Болоньї, а також Йоганна Адольфа Гассе у Венеції. У цей період життя написав свої перші музичні твори. Свою першу оперу, «Il tesoro insidiato», написав до венеціанського карнавалу 1763 року.

1 серпня 1764 за рекомендацією Хассе і Мартіні призначений придворним композитором церковної музики в Дрездені, а наступного року знову відправився у подорож до Італії. У Дрезден відкликаний навесні 1768, де написав, зокрема, оперу «La clemenza di Tito» на весілля короля Фрідріха Августа I.

З 1772 по 1774 рік працював в Мюнхені, потім знову повернувся до Італії, в Падуї та Венеції написав п'ять опер, ставши незабаром відомим оперним композитором і в 1776 році відмовився від запрошення до Берліна, вважаючи за краще стати придворним капельмейстером в Дрездені. У 1777 році прийняв запрошення шведського короля Густава III, де працював у Королівській опері в Стокгольмі і реформував структуру місцевого придворного оркестру. У 1786 році поставив у Швеції оперу «Густав Ваза», яка отримала велику популярність і з того ж року і до кінця життя працював у Дрездені, був запрошений диригентом та оперним композитором в Копенгагені у 1785-1786 роках і в Берліні в 1788-1789 роках. 1792 одружився з дочкою данського віце-адмірала, в цей же період через посилення глухоти змушений відійти від активної музичної діяльності.

Був плідним композитором, написавши за своє життя сотні творів різних жанрів, але найбільше відомий як оперний композитор. Для театру в Палермо написав оперу «Ахілл на Скіросі»; у Венеції була поставлена інша його опера, «Олександр в Індії». Пізніше на італійських сценах з успіхом йшли його «Сулейман», «Засмучена весілля», «Безлюдний острів», «Арміда». В період роботи в Стокгольмі написав свою першу оперу шведською мовою «Амфіон», що мала великий успіх; за нею послідували «Кора» і «Густав Ваза» (також шведською мовою), а в Копенгагені (датською мовою) - «Орфей». Остання його опера, «Ацис і Галатея», була поставлена в Дрездені в 1801 році.

Писав також камерну музику, церковну музику латинською, італійською та німецькою мовами (8 мес, пасіони і інші ораторії, Маріанські антифони, офферторії і інші піснеспіви пропрія), елегії, пісні. В цілому, Науман у Швеції і Данії користувався більшою популярністю (головним чином як оперний композитор), ніж на батьківщині.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Johann Gottlieb Naumann und die europäische Musikkultur des ausgehenden 18. Jahrhunderts, hrsg. v. Ortrun Landmann u. Hans-Günter Ottenberg. Hildesheim ua 2006 (Dresdner Beiträge zur Musikforschung 2).
  • Bemmann K. Die katholische Kirchenmusik Johann Gottlieb Naumanns (1741-1801). Ein Beitrag zur Überlieferungs- und Rezeptionsgeschichte. Hamburg, 2008.

ПосиланняРедагувати