Відкрити головне меню

Йоганн Генріх Абіхт
нім. Johann Heinrich Abicht

J.H. Abicht.jpg

німецький філософ, кантіанець, професор Віленського університету
Народився 4 травня 1762
Фолькштедт під Рудольштадтом, Німеччина
Помер 28 квітня 1816
Вільно
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Flag of Russia.svg Російська імперія[1]
Діяльність філософ, викладач університету
Alma mater Ерлангенський університет
Сфера інтересів філософія
Заклад Віленський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії

Йо́ганн Ге́нріх А́біхт (нім. Johann Heinrich Abicht, лит. Johanas Heinrichas Abichtas; 4 травня 1762, Фолькштедт під Рудольштадтом — 28 квітня 1816, Вільно) — німецький філософ, кантіанець, професор Віленського університету; батько вченого-медика Адольфа Абіхта.

БіографіяРедагувати

Закінчив Ерлангенський університет. У 1786 р. отримав ступінь магістра філософії, в 1790 р. — доктора філософії. В тому ж році був призначений ад'юнктом, пізніше став екстраординарним професором у відділенні філософії, а з 1796 р. — професором ординарним. В 1804 р. був призначений професором логіки і метафізики у імператорському Віленському університеті.

Знаходився під впливом філософії Канта і Рейнгольда.

ТвориРедагувати

  • De philosophiae Kantianae ad theologiam habitu, 1788
  • Versuch einer Metaphysik des Vergnügens nach Kantischen Grundsätzen zur Grundlegung einer systematischen Thelematologie und Moral 1789
  • Philosophie der Erkenntnisse, 1791
  • Hermias, oder Auflösung der die gültige Elementarphilosophie betreffenden Aenesidemischen Zweifel, 1794
  • Neues philosophisches Magazin zur Erläuterung und Anwendung des Kantischen Systems, 1789—1790, zusammen mit Friedrich Gottlob Born.
  • Philosophisches Journal, 4 Bände, 1794—1795, Mitarbeit

ПосиланняРедагувати