Відкрити головне меню

Йоганн Бернуллі
нім. Johann Bernoulli
Йоганн Бернуллі
Йоганн Бернуллі
Народився 27 липня 1667(1667-07-27)
Базель, Швейцарія
Помер 1 січня 1748(1748-01-01) (80 років)
Базель, Швейцарія
Місце проживання Швейцарія
Громадянство
(підданство)
Швейцарія
Національність швейцарець
Діяльність математик, фізик, науковий працівник, лікар, викладач університету
Alma mater Базельський університет
Сфера інтересів математика
Заклад Базельський університет
Гронінгенський університет
Науковий керівник Якоб Бернуллі
Відомі учні Гійом де Лопіталь, Леонард Ейлер і Даніель Бернуллі
Член Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Петербурзька академія наук і Російська академія наук
Батько Ніколас Бернулліd
Діти Микола Бернуллі, Даніель Бернуллі[1] і Йоган II Бернулліd
Нагороди
Автограф Jean Bernoulli signature.png

CMNS: Йоганн Бернуллі на Вікісховищі

Йоганн Бернуллі (*27 липня 1667 — †1 січня 1748) — професор Гронінгенського1695) і Базельського1705) університетів, почесний член Петербурзької АН.

Молодший брат Якоба Бернуллі, батько Данила Бернуллі, один з найвизначніших математиків свого часу; після смерті брата Якоба перейшов на його кафедру в Базелі й займав її до самої смерті; в 1648 відкрив експоненціальне числення (????) і ознайомив з ним учений світ в 1697 ще до Лейбніца.[джерело?]

Разом із братом Якобом розробляв аналіз нескінченно малих. Йоганну Бернуллі належить перший друкований систематичний виклад інтегрального числення.

Вивів правило розкриття невизначеності типу 0/0 (відоме під назвою правила Лопіталя), розробив методи інтегрування раціональних дробів, обчислення площ плоских фігур, випрямлення різних кривих, відкрив ряд, називаний його іменем і споріднений із рядом Тейлора, дав визначення поняття функції як аналітичного виразу, складеного зі змінних і постійних величин. Поставив класичне завдання про геодезичні лінії й знайшов характерну геометричну властивість цих ліній, а пізніше вивів диференціальне рівняння, що описує їх.

Повне зібрання його вчених праць з'явилося в Женеві (1742), а його листування з Лейбніцем (2 т., там само, 1745).

Внесок в математикуРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати