Йован Ружич (серб. Јован Ружић / Jovan Ružić, нар. 12 грудня 1898, Белград  — пом. 25 вересня 1973, там) — югославський футболіст, футбольний суддя і функціонер. Визначна фігура в історії югославського футболу в часи його становлення.

Ф
Йован Ружич
Особисті дані
Народження 12 грудня 1898(1898-12-12)
  Белград, Королівство Сербія
Смерть 25 вересня 1973(1973-09-25) (74 роки)
  Белград, СФРЮ
Прізвисько Дядько Йова (серб. Čika Jova)
Гарматне ядро (фр. Boulet de canon)
Громадянство  Югославія
Позиція нападник, півзахисник
Юнацькі клуби
1911
1912
Сербія «Српскі мач»
Сербія «Славія» (Белград)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1913–1914 Сербія «Велика Сербія» ? (?)
1916 Франція «Сент-Етьєн» ? (?)
1916 Франція «Ніцца» ? (?)
1917–1918 Франція АСФ (Париж) ? (?)
1919–1924 Югославія «Югославія» 2[1] (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1920 Югославія Югославія 2 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця

ред.

В юнацькі роки грав футбол у клубах «Српскі мач» і «Славія» (Белград). Був серед засновників футбольного клубу «Велика Сербія» в 1913 році і в 15-річному віці розпочав виступи у складі команди. Під час Першої світової війни разом з відступаючою сербською армією перейшов кордон Албанії, а потім опинився у Франції. Вступив до гімназії і паралельно продовжував грати футбол у клубах «Сент-Етьєн» і «Ніцца». Став першим сербським футболістом, що грав за основу французької команди. В 1917—1918 роках навчався в Парижі на юриста і грав за клуб АСФ (Париж). За свій сильний удар отримав у Франції прізвисько «Гарматне ядро».

В 1919 році повернувся до Белграда у клуб «Велика Сербія», що на той час змінив назву на «Югославія». Неодноразово з командою був переможцем чемпіонату Белграда, в 1923 році став учасником першого розіграшу національного чемпіонату, куди потрапляли найсильніші клуби регіональних змагань. «Югославія» вибула у півфіналі. Загалом зіграв у складі клубу 120 матчів, виступаючи на будь-якій позицій, крім воротарської.

У складі національної збірної Югославії учасник Олімпійських ігор 1920 року у Антверпені. У першому раунді югославська команда поступилась збірній Чехословаччини з рахунком 0:7. Цей матч був дебютним в історії збірної, а Ружич став першим представником Сербії у її складі, адже 9 інших гравців представляли хорватські клуби і один — словенські[2]. За кілька днів Югославія зіграла ще один матч у втішному турнірі проти збірної Єгипту, у якому поступилась 2:4, а Ружич став автором другого голу своєї команди.

Більше у національній збірній не грав. 5 матчів провів у складі збірної Белграду.

Статистика виступів за збірну

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
28.08.1920 Антверпен Чехословаччина   7 – 0   Югославія Олімпійські ігри – 1/8 -
02.09.1920 Антверпен Югославія   2 – 4   Єгипет Олімпійські ігри – за 8 місце 1
Усього Матчів 2 Голів 1

Кар'єра судді

ред.

В 1921 році розпочав суддівську кар'єру. З 1925 і до 1947 року обслуговував матчі найвищого національного рівня — чемпіонату Югославії, кубку Югославії, кубку короля Олександра[3].

Судив 5 матчів на рівні національних збірних команд[4]. Чотири з них випали на ігри Балканського кубку розіграшу 1929–1931 років, і один на товариський матч між збірними Румунії і Польщі в 1935 році.

Займався популяризацією футболу і спорту загалом. В 1957 році пішов на пенсію. Помер 25 вересня 1973 року у Белграді.

Примітки

ред.
  1. Лише у фінальному турнірі чемпіонату Югославії
  2. Статистика матчу. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 січня 2017.
  3. Перелік вибраних матчів, які судив
  4. Міжнародна суддівська кар'єра. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 21 січня 2017.

Посилання

ред.