Йоахім фон Штюльпнагель

Йоахім Фріц Константін фон Штюльпнагель (нім. Joachim Fritz Constantin von Stülpnagel; 5 березня 1880, Глогау17 травня 1968, Обераудорф) — німецький офіцер, генерал піхоти вермахту.

Йоахім фон Штюльпнагель
нім. Joachim Fritz Constantin von Stülpnagel
Народився 5 березня 1880(1880-03-05)
Ґлоґув, Нижньосілезьке воєводство, Польща
Помер 17 травня 1968(1968-05-17) (88 років)
Обераудорф, Розенгайм, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Учасник Перша світова війна
Військове звання WMacht H OF8 GenWaGtg h 1935-1945.svg генерал від інфантерії
Нагороди
PRU Order of Crown ribbon.svg
Кавалер ордена Корони Італії
Кавалер ордена Оранських-Нассау
Лева і Сонця 5 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Альберта (Саксонія)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Галліполійська зірка
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
За поранення (нагрудний знак)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

БіографіяРедагувати

Син генерала піхоти Фердинанда фон Штюльпнагеля і його дружини Марії Клари Розалі Франциски Антінії, уродженої Бронсарт фон Шеллендорф. В 1895 році поступив на службу в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. 31 грудня 1931 року вийшов у відставку, оскільки не зміг отримати посаду начальника армійського управління. 1 січня 1932 року став директором видавництва газети Berliner Börsen-Zeitung. Взимку 1932/33 року обговорювалась кандидатура Штюльпнагеля на посаду військового міністра в кабінеті Гітлера-Папена. 1 жовтня 1936 року заснував видавництво вермахту, яке в 1943 році конфіскувало Нацистське управління преси. 26 серпня 1939 року призваний на службу і призначений командувачем резервною армією, проте вже 31 серпня звільнений у відставку, оскільки назвав військову політику Гітлера катастрофічною. 16 серпня 1944 року заарештований гестапо за підозрою в причетності до Липневої змови, в якій брали участь його двоюрідний брат Карл-Генріх фон Штюльпнагель і зять Ганс-Александер фон Фосс. 5 листопада звільнений.

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Irene Strenge: Kurt von Schleicher. Politik im Reichswehrministerium am Ende der Weimarer Republik. (= Zeitgeschichtliche Forschungen. Bd. 29). Duncker & Humblot, Berlin, 2006, ISBN 3-428-12112-0, Personenregister.
  • Jürgen Kilian: "Wir wollen die geistige Führung der Armee übernehmen". Die informelle Gruppe von Generalstabsoffizieren um Joachim von Stülpnagel, Friedrich Wilhelm von Willisen und Kurt von Schleicher, in: Gundula Gahlen, Daniel M. Segesser, Carmen Winkel (Hrsg.): Geheime Netzwerke im Militär 1700–1945, Paderborn 2016, S. 167–183, ISBN 978-3-50677781-2.
  • Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 8, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. [1941], DNB 367632837, S. 416–417, Nr. 2675.
  • Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914. Hrsg.: Kriegsministerium. Ernst Siegfried Mittler & Sohn. Berlin 1914. S. 85.
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn Verlag. Berlin 1924. S. 119.
  • Hof- und Staatshandbuch des Großherzogtums Hessen 1905/1906, S. 37.

ПриміткиРедагувати