Іди та дивись
«Іди та дивись» (біл. Ідзі і глядзі, рос. Иди и смотри) — радянський антивоєнний фільм 1985 року, знятий кіностудіями «Білорусьфільм» та «Мосфільм» до сорокаріччя перемоги у німецько-радянській війні. Події стрічки відбуваються в Білорусі 1943 року. В ролі режисера — Елем Климов, який разом з Алесем Адамовичем сценарій написав сценарій до фільму. Базується стрічка на книзі 1978 року «Я з вогняного села…»,[2] співавтором якої був Адамович.[3] У головних ролях Олексій Кравченко та Ольга Міронова[4].
Йди та дивись | |
|---|---|
| рос. Иди и смотри | |
.png) | |
| Жанр | воєнна драма, трагедія |
| Режисер | Елем Климов |
| Сценаристи | Олесь Адамович Елем Климов |
| На основі | «Я з вогняного села…» Алеся Адамовича |
| У головних ролях | Олексій Кравченко Ольга Міронова |
| Оператор | Олексій Родіонов |
| Композитор | Олег Янченко |
| Монтаж | Валерія Бєлова |
| Художник | Віктор Пєтров Еліонора Сємьонова |
| Кінокомпанія | «Білорусьфільм» «Мосфільм» |
| Тривалість | 145 хв. |
| Мова | білоруська російська німецька |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1985 |
| Касові збори | 20 929 648 $[1], 71 909 $[1] і 20 760 251 $[1]  |
| IMDb | ID 0091251 |
Сюжет фільму зосереджений на німецько-фашистській окупації Білорусі і на подіях, засвідчених молодим білоруським партизанським підлітком на ім'я Фльора, який — проти бажання батьків — приєднується до білоруського руху опору. Далі ілюструються нацистські звірства та людські страждання. Фільм змішує гіперреалізм з основним сюрреалізмом та філософським екзистенціалізмом з поетичною, психологічною, політичною та апокаліптичною тематикою.
«Іди та дивись» після фільмування отримав загалом позитивну критику та приз ФІПРЕССІ на 14-му Московському міжнародному кінофестивалі. З цього часу він вважається одним із найкращих фільмів, що були коли-небудь зроблені. «Іди та дивись» вісім років зазнавав цензури з боку радянської влади, перш ніж нарешті було дозволено зняти фільм у повному обсязі.[5][6] На 1 березня 2024 року фільм займав 92-гу позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
У ролях
ред.| Актор | Роль |
|---|---|
| Олексій Кравченко | Фльора (Флоріан) Гайшун |
| Ольга Міронова | Глаша |
| Любомирас Лауцявічюс | Косач, командир партизанського загону |
| Владас Багдонас | партизан за прізвиськом «Рубіж» |
| Юрі Лумісте | оберштурмфюрер, нацист-фанатик |
| Віктор Лоренц | штурмбанфюрер, командир карального загону |
| Євген Тілічеєв | Гежель, колаборант перекладач |
| Олександр Берда | начштабу партизанського загону |
| Василій Домрачьов | маленький поліцай в касці |
| Євген Крижановський | партизан в окулярах |
| Анатолій Сливников | партизан, переодягнений в німецького солдата |
| Тетяна Шестакова | мати Фльори |
| Олександра Ровенських | німкеня в автомобілі, вона ж пізніше вмираюча в лісі |
| Валентин Мішаткін | поліцай на даху сараю під час спалення |
| Ігор Гнєвашев | епізод |
| Петро Меркур'єв | епізод |
| Світлана Зеленковська | епізод (немає в титрах) |
Творча група
ред.- Режисер: Елем Климов
- Сценарій: Олесь Адамович, Елем Климов
- Оператор: Олексій Родіонов
- Композитор: Олег Янченко
- Звукорежисер: Віктор Морс
- Монтаж: Валерія Бєлова
- Художники: Віктор Пєтров, Еліонора Сємьонова
Примітки
ред.- ↑ а б в Box Office Mojo — 1999.
- ↑ Chapman, James (2008). Chapter 2 war as tragedy (pp. 103ff.). War and Film. Іслінґтон: Reaktion Books. ISBN 978-1-86189347-5.
- ↑ Rein, Leonid (2011). The Kings and the Pawns. Collaboration in Byelorussia during World War II. New York City: Berghahn Books. ISBN 978-0-85745043-2.
The stories of survivors from the burned villages were collected in the 1970s by three Byelorussian writers, Ales' Adamovich, Janka Bryl', and Vladimir Kolesnik and published as a book in Russian and Byelorussian under the title Ya iz ognennoj Derevni ... [I am from the fiery village]. See Adamovich et al., Ya iz ognennoj Derevni ... (Minsk, 1977) (p. 321).
{{cite book}}: Зовнішнє посилання в|quote= - ↑ Come and See (1985). Rotten Tomatoes. Fandango. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 28 березня 2020.
- ↑ Марина Мурзина (20 жовтня 2010). «Иди и смотри»: съемки превратились для Элема Климова в борьбу с цензурой. Аргументы и факты (рос.). № 42. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
- ↑ Dunne, Nathan (18 липня 2016). Atrocity exhibition: is Come and See Russia's greatest ever war film?. The Calvert Journal (англ.). Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
Подальше читання
ред.- Michaels, Lloyd (2008). Come and See (1985): Klimov's Intimate Epic. Quarterly Review of Film and Video. 25 (3): 212—218. doi:10.1080/10509200601091458.
Див. також
ред.- Іди та дивись на сайті IMDb (англ.)
- Іди та дивись на сайті AllMovie (англ.)
- «Іди та дивись» на офіційному сайті «Мосфільм»
