Відкрити головне меню

Іл-114 — сімейство двохдвигунових турбогвинтових літаків для місцевих авіаліній. Перший політ 29 березня 1990 року.

Іл-114
Vyborg Ilyushin ll-114 new livery.jpg
Тип пасажирський літак для місцевих авіаліній
Розробник КБ Іллюшина
Виробник ТАВОіЧ
Перший політ 29 березня 1990[1]
Початок експлуатації в РФ - весна 2001
Статус експлуатується
Вироблено 20[2], із них 2 не літало
Іл-114 у Вікісховищі?

Історія створенняРедагувати

На початку 1980-х років ОКБ ім. Іллюшина виступило з ініціативною пропозицією про створення нового турбогвинтового пасажирського 60-містного літака для місцевих авіаліній Іл-114. В той період багато закордонних фірм вело розробки аналогічних літаків з ТГД — ATR-42 (ATR-72), Fokker 50, Dash 8-300, SAAB 2000. Запропонований проект літака Іл-114 розглядався як заміна застарілому Ан-24, котрий вже перестав задовільняти вимогам часу. Парк літаків Ан-24 став швидко скорочуватися через вироблення ресурсу. Літак Іл-114 призначався для заміни також на ряді місцевих ліній турбореактивних літаків Як-40 і Ту-134. Ініціатива ОКБ була підтримана, і в 1986 році вийшла постанова Ради Міністрів СРСР про розробку літака.

Літак Іл-114 призначений для експлуатації з відносно коротких ЗПС, що мають бетонне або щільне ґрунтове покриття. У його конструкцію закладено принцип автономності від наземних джерел живлення, що дозволяє використовувати його в малообладнаних аеропортах, розширюючи таким чином географію його застосування.

На літаку використовується високоефективне крило, спроектоване в ОКБ спільно з ЦАГІ. Механізація крила (двохщілеві закрилки) дозволяє здійснювати зліт і посадку з ЗПС завдовжки менше 1600 м. При розробці літака особливу увагу було приділено зниженню рівня шуму, як на місцевості, так і в кабіні. Для цієї мети були розроблені шестилопатеві малошумні гвинти СВ-34 (виробництва ВАТ «НВП Аеросила» (Ступіно)) із системою синхронізації їх обертання по частоті і фазах. Крім цього, збільшено зазор між кінцями лопатей і обшивкою фюзеляжа. У перспективі очікується використання на літаку ТГД потужністю близько 2800 к.с.

Літак оснащений цифровим комплексом авіоніки ЦПНК-114 з п'ятьма кольоровими багатофункціональними дисплеями, розробленими вітчизняними фірмами за сприяння ДержНДІ АС і НІІА. Навігаційне обладнання дозволяє здійснювати посадку в погодних умовах по категорії II ІКАО. За бажанням замовників літак може бути обладнаний авіоникою зарубіжного виробництва.

Дослідниий літак Іл-114 виконав перший політ 29 березня 1990 року[3]. Командир повітряного судна — Білоусов В'ячеслав Семенович — заслужений льотчик-випробувач. Льотні та сертифікаційні випробування проходили в різних кліматичних умовах в Ташкенті, Якутську і Архангельську. Літак неодноразово демонструвався на авіаційних виставках в Парижі, Фарнборо, Бангалорі, Берліні, Тегерані. Через нестачу коштів сертифікація надмірно затягнулася, і тільки 24 квітня 1997 року літак отримав Сертифікат типу № 130–114 від Авіареєстру МАК[4].

Серійне виробництво передбачалося на Ташкентському авіаційному виробничому об'єднанні ім. В. П. Чкалова, де були створені потужності з випуску 100 літаків на рік. Раніше передбачалося випускати літаки також у Москві на МАПО ім. Дементьєва. У пострадянський період авіакомпанії країн СНД не проявили великого інтересу до Іл-114, серійне виробництво літака так і не почалося.

Сучасний станРедагувати

До 2012 року Іл-114 випускався серійно на авіаційному заводі в Ташкенті (ТАВОіЧ). Всього було побудовано 17 машин. Дві машини знищені в катастрофах. Сім літаків експлуатуються в авіакомпанії «Ўзбекістон Ҳаво Йўлларі».

Станом на 2012 рік виробництво Іл-114 на ТАВОіЧ завершено, завод переорієнтований на іншу діяльність[5][6].

Керівництво «Авіаційного комплексу імені Іллюшина» робить кроки по організації виробництва Іл-114 в Росії; за їхньою оцінкою, не менше 100 літаків Іл-114 буде потрібно різним відомствам РФ до 2030 року, вже є попередні заявки від 13 російських авіакомпаній на 48 пасажирських Іл-114[7].

У липні 2014 президент Росії В. В. Путін дав доручення уряду розглянути питання організації серійного виробництва літака Іл-114 в Росії. Таке виробництво могло б бути розгорнуто на самарському заводі «Авіакор» (за оцінкою директора заводу А. Гусєва, освоєння серійного виробництва Іл-114 займе близько 5 років та інвестицій у розмірі 10-12 млрд руб.)[8]. 27 серпня 2014 з'явилося повідомлення про те, що розгортання виробництва Іл-114 для цивільної авіації визнано недоцільним[9].

У жовтні 2014 віце-прем'єр Росії Дмитро Рогозін повідомив, що Президент РФ Володимир Путін підтримав ідею розробки пасажирського літака на базі Іл-114[10].

У 2014—2015 роках почали відродження оновлених пасажирських літаків Іл-114, він з'явиться в Росії вже до 2019-го року.[11]

Аеродинамічна схемаРедагувати

МодифікаціїРедагувати

Іл-114ТРедагувати

До проектування вантажного варіанту Іл-114 приступили у другій половині 1994 року. Вантажний літак Іл-114Т відрізняється від початкового варіанту вантажною кабіною, оснащеною підлогою механізацією, що забезпечує швидке виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, і бічними дверима, розташованими з лівого борту фюзеляжу за крилом. Двері мають розміри 3,25 м × 1,71 м і відкриваються вгору. Кабіна має засоби запобігання зсуву вантажів.

Літак може перевозити різне число вантажних контейнерів або піддонів, зокрема, 8 контейнерів 3АК-1 або 3АК-0,6, п'ять контейнерів 1АК-1,5, вісім піддонів ПА-1,5 або чотири піддони ПА-3,0. Можливе перевезення навалювальних вантажів.

Льотні випробування дослідного літака почалися у вересні 1997 в Ташкенті. У серпні 1997 року літак демонструвався на авіасалоні МАКС-1997. Літак викликає певний інтерес, так як останнім часом з'явився ринок вантажних літаків з ТГД, розрахованих на перевезення вантажів масою 6-8 тонн. Досліджується вантажний варіант Іл-114-100Т з двигунами Пратт-Уїтні.

 
Іл-114-100

Іл-114-100Редагувати

Інше позначення — Іл-114РС — варіант з ТГД PW127H Pratt & Whitney Canada (2 × 2750 к.с.). Льотні випробування почалися 26 січня 1999 року, а в кінці 1999 року він був зареєстрований Авіареєстром МАК. Від початкового варіанту він відрізняється підвищеною економічністю і дещо збільшеною дальністю польоту з максимальним комерційним навантаженням. Навесні 2001 року перші три літаки передані узбецькій авіакомпанії «Узбекістон хаво йулларі», яка замовила 10 літаків. Ринок літаків даної модифікації оцінюється в 300 одиниць. На 24.05.2013 парк літаків в «Узбекістон хаво йулларі» становить — 7[12] машин, 6 з яких мають нову авіоніку фірми «Коллінз» (борт UK-91102 має російський ЦПНК і з 01.12.2011 знаходиться на зберіганні).

Іл-114ЛЛРедагувати

 
Літаюча лабораторія на базі літака Іл-114

Літаюча лабораторія на базі Іл-114, виготовлена в Ташкенті за замовленням Санкт-Петербурзького науково-виробничого підприємства «Радар ммс» в 2004 році для випробування вироблюваного устаткування. Широкій публіці літак був показаний на МАКС-2005, де здійснив ряд демонстраційних польотів[13].

Іл-114-300Редагувати

На літаку встановлені два турбогвинтових двигуна ТВ7-117СМ, потужністю 2650 к.с. з малошумними шестилопатевими повітряними гвинтами СВ-34.03, допоміжна силова установка ТА-1 і цифровий пілотажно-навігаційний комплекс ЦПНК-114м2.

Проекти модифікаційРедагувати

  • Іл-114М — літак з ТВД ТВ7М-117 і збільшеною злітною масою.
  • Іл-114МА — варіант літака Іл-114 м з двигунами «Пратт-Уїтні Канада», розрахований на перевезення 74 пасажирів.
  • Іл-114П — патрульний літак для охорони територіальних вод і економічної морської зони, оснащений радіоелектронним комплексом «Стриж». Має в хвостовій частині подовжений обтічник для магнітовимірювача. Тривалість польоту — до 10 годин.
  • Іл-114МП — морський патрульний літак, здатний вести боротьбу проти надводних кораблів і підводних човнів.
  • Іл-114ФК — військовий варіант для розвідки і картографування.
  • Іл-114ПР — літак для радіотехнічної розвідки і РЕБ.
  • Іл-140 — варіант для контролю тактичної повітряної обстановки.
  • Іл-140М — літак для екологічного моніторингу та проведення морських пошуково-рятувальних операцій.

ОператориРедагувати

ЦивільніРедагувати

  Росія
  • СЗАТК "Виборг" (2 літаки) — в даний момент не експлуатуються. Авіакомпанія розформована, літаки, фактично, кинуті в аеропорту м. Псков.
  • «Радар ммс» (1 літак) — літак-лабораторія[14].
  Узбекистан

КатастрофиРедагувати

За даними на 12 вересня 2008 втрачено в катастрофах 2 літаки типу Іл-114[15].

Дата Бортовий номер Тип (модифікація) Місце катастрофи Жертви Короткий опис
05.07.93   54001 Іл-114   Раменське 5/9 Випробувальний політ, відмова двигуна на зльоті.
05.12.99   91004 Іл-114Т   Домодєдово 5/7 Вантажний рейс, зліт із кермом напряму, яке заклинило.

ЦінаРедагувати

  • 7-9 млн доларів на кінець 1990-х років. [1]
  • 12.5 млн доларів на 2009 рік. [2]

ПриміткиРедагувати

  1. Официальный сайт ОАО «Авиационный комплекс им. С. В. Ильюшина». Даты первых полётов. Архів оригіналу за 28 червень 2013. Процитовано 24 квітень 2015. 
  2. Информация с russianplanes.net
  3. Официальный сайт ОАО «Авиационный комплекс им. С. В. Ильюшина». Даты первых полётов. Архів оригіналу за 28 червень 2013. Процитовано 24 квітень 2015. 
  4. Таликов Н. Д. Три четверти века «ильюшинского» неба… — М.: Вестник Воздушного Флота, 2008. — С. 298
  5. «ТАПОиЧ» больше не будет производить самолеты
  6. ТАПОиЧ распрощается с производством самолетов до конца года. Архів оригіналу за 10 вересень 2012. Процитовано 24 квітень 2015. 
  7. России нужен Ил-114
  8. Региональный лайнер Іл-114: возвращение на родину
  9. Ил-114 не долетел до заказчиков / АвиаПорт. Дайджест
  10. Путин поддержал идею разработки обновленного Ил-114, заявил Рогозин. Архів оригіналу за 20 жовтень 2014. Процитовано 24 квітень 2015. 
  11. тв звезда (21.01.2015). Производство пассажирских самолетов Ил-114 возродят в России. тв звезда. 
  12. а б Новость http://www.aex.ru/news/2011/8/30/87907/ от 30 августа 2006 года.
  13. Статья Казань перевооружает ВМФ России в газете «Взгляд» от 3 мая 2006 года.
  14. НПП «Радар ММС». Архів оригіналу за 10 березень 2007. Процитовано 24 квітень 2015.  Текст « Каталог продукции » проігноровано (довідка); Текст « Самолёт-лаборатория » проігноровано (довідка)
  15. Aviation Safety Network > ASN Aviation Safety Database > ASN Aviation Safety Database results