Зігфрід Ленц

німецький письменник

Зі́гфрід Ленц (нім. Siegfried Lenz; 17 березня 1926, Елк — 7 жовтня 2014, Гамбург) — німецький письменник.

Зігфрід Ленц
нім. Siegfried Lenz Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився17 березня 1926(1926-03-17)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Елк, Східна Пруссія, Пруссія, Німецький Райх[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер7 жовтня 2014(2014-10-07)[2][1][…] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гамбург, Німеччина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняFriedhof Groß Flottbekd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсценарист, письменник, журналіст, дитячий письменник, драматург Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГамбурзький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладДюссельдорфський університет імені Генріха Гейне Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1956
Magnum opusУрок німецької Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоPEN Centre Germanyd, Німецька академія мови і поезії і Берлінська академія мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зLiselotte Lenzd і Ulla Lenzd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
УчасникДруга світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайт: siegfried-lenz.de Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Зігфрід Ленц у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Зігфрід Ленц народився в родині митника. Після закінчення гімназії 1943 року був призваний до вермахту й служив на флоті. 12 липня 1943 року вступив до НСДАП[6]. Незадовго до закінчення Другої світової війни Ленц, перебуваючи в Данії, дезертирував з німецького війська, згодом він був арештований представниками британської військової адміністрації у Шлезвіг-Гольштайні. Після чого Ленц працював для британців як перекладач. По закінченні війни Ленц вступив до Гамбурзького університету, де вивчав філософію та історію літератури. Згодом він покинув навчання в університеті й узявся до журналістської праці в газеті «Die Welt», у 1950–1951 роках був редактором цього видання. В газеті він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Лізелоттою, з якою одружився 1949 року.

З 1951 року Ленц працював у Гамбурзі як незалежний письменник.

Ленц був одним з найвідоміших сучасних авторів романів оповідання німецької літератури після Другої світової війни. Одним з його найважливіших творів є роман «Deutschstunde» («Урок німецької») опублікований 1968 року. В ньому Ленц критично осмислює історію Німеччини під владою Гітлера та під час Другої світової війни.

У березні 2009 року Ленц був нагороджений премією імені Лева Копелева, з яким його пов'язувала багаторічна дружба.[7]

Книги Ленца перекладено на 30 мов світу, і їх загальний тираж становить близько 25 мільйонів примірників.

Ленц помер 7 жовтня 2014 року в Гамбурзі.

Вибрані твори

ред.
Романи
  • Шуліки в небі (1951)
  • Улюблена їжа гієн (1958)
  • Хліба й видовищ (1959)
  • Урок німецької (1968)
  • Син диктатора (1960)
  • Живий приклад (1973)
  • Краєзнавчий музей (1978)
  • Хвилина мовчання (нім. Schweigeminute, 2008)
Повісті
  • Das Feuerschiff (1960)
  • Stimmungen der See (1962)
  • Lehmanns Erzählungen (1964)
  • Der Spielverderber (1965)
  • Leute von Hamburg (1968)
  • Wie bei Gogol (1973)
  • Der Geist der Mirabelle (1975)
  • Ein Kriegsende (1984)
  • Das serbische Mädchen (1987)
  • Ludmilla (1996)
  • Zaungast (2004)
  • Der Ostertisch (2010)
  • Die Ferne ist nah genug (2011)
  • Die Maske (2011)
  • Küste im Fernglas (2012)
Збірки оповідань і новел
  • So zärtlich war Suleyken: masurische Geschichten (1955)
  • Das Kabinett der Konterbande (1956)
  • Jaeger des Spotts. Geschichten aus dieser Zeit (1958)
  • Lukas, sanftmütiger Knecht (1958)
  • Einstein überquert die Elbe bei Hamburg (1975)
  • Die Erzählungen (2006)
П'єси
  • Das schönste Fest der Welt (1956)
  • Zeit der Schuldlosen. Zeit der Schuldigen. (1961)
  • Das Gesicht (1964)
  • Haussuchung (1967)
  • Die Augenbinde (1970)
  • Drei Stücke (1980)
Есе
  • Beziehungen (1970)
  • Elfenbeinturm und Barrikade (1983)
  • Geschichte erzählen — Geschichten erzählen (1986)
  • Über den Schmerz (1988)
  • Mutmaßungen über die Zukunft der Literatur (2001)

Примітки

ред.
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118571680 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. Find a Grave — 1996.
  5. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2014.
  6. Die Welt: Dieter Hildebrandt soll in NSDAP gewesen sein [Архівовано 26 червня 2009 у Wayback Machine.] 30 червня 2007
  7. Schriftsteller Lenz mit Friedenspreis geehrt(нім.)

Посилання

ред.