Зюзь Володимир Іванович

Володи́мир Іва́нович Зю́́зь (25 квітня 1948 (в інших джерелах 1958) — 14 серпня 2014) — вояк батальйону «Айдар», лейтенант запасу.

Зюзь Володимир Іванович
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png Лейтенант
Зюзь Володимир Іванович.jpg
Загальна інформація
Народження 25 квітня 1948(1948-04-25)
Берестя
Смерть 14 серпня 2014(2014-08-14) (66 років)
Хрящувате
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Псевдо Дєд
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Територіальна оборона
Формування
Aidar battalion patch.png
 «Айдар»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки

Почесний громадянин Бердянська

Бойовий шляхРедагувати

Закінчив школу, машинобудівельний технікум. Пройшов строкову службу у повітрянодесантних військах. По демобілізації працював на заводі «Південгідромаш». В середині 1990-х, коли підприємства стали закривати, зайнявся постачанням продуктів харчування. Проживав в селі Осипенко Бердянського району, де мешкали його дідусь й бабуся. Працював ковалем в колгоспі, майстром в СПТУ. З 2010 року — активіст ВО «Свобода».

Під час Революції Гідності брав участь у Бердянській самообороні. В часі війни не міг сидіти вдома, доброволець. 10 липня вирушив до війська, в складі 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», призначили командиром відділення, псевдо «Дід». З огляду на вік працював сторожем.

14 серпня 2014 року під Хрящуватим на український підрозділ наступало 8 танків терористів, 2 з них було підбито, решта відійшли в сторону. Командир батальйону та заступник були поранені. Володимир Зюзь при відході основної групи лишився прикривати. Після того терористи здійснили залп із «Граду». При виконанні бойового завдання загинули Олександр Колотвін, Дмитро Дібрівний, Іван Качур, Пилип Слободенюк, Руслан Кушов, Ігор Філіпчук, Володимир Юричко, працівник «Айдару» Володимир Зюзь.

Похований в селі Осипенко.

ВшануванняРедагувати

  • почесний громадянин Бердянська (посмертно)
  • нагороджений Почесним орденом міста Бердянськ (посмертно).

ДжерелаРедагувати