Зугдідський муніципалітет

Зугдідський муніципалітет (груз. ზუგდიდის მუნიციპალიტეტი зугдидис муниципʼалитети) — муніципалітет в Грузії, що входить до складу краю Самеґрело-Земо Сванеті (або Мегре́лія-Верхня Сване́тія). Знаходиться на заході Грузії, на території історичної області Мегрелія. Адміністративний центр — місто Зугдіді.

Зугдідський муніципалітетПортал:Грузія
ზუგდიდის მუნიციპალიტეტი
zugdidis municipʼalitʼetʼi
Прапор Герб
Zugdidis drosha axali.jpg
Zugdidis gerbi axali.jpg
Picture 305.jpg
GEO-SZS-ZG.svg

На мапі країни

42°30′00″ пн. ш. 41°51′00″ сх. д.H G O
 
Адмінцентр Зугдіді
Мхаре Самеґрело-Земо Сванеті

сусідні муніципалітети
муніципалітет Хобіd, муніципалітет Чхороцкуd, муніципалітет Цаленджіхаd, Гальський район ?

Площа 682 км²
Населення 105 079 (2014)
 
ISO 3166-2 код 63
Індекс FIPS GG64
GeoNames 610823
OpenStreetMap 1996076 ·R (Самеґрело-Земо Сванеті)
SZSM-zugdidi-ka.svg

На мапі краю


CMNS: Зугдідський муніципалітет у Вікісховищі

НаселенняРедагувати

Станом на 1 січня 2014 чисельність населення муніципалітету склала 105 079 мешканців[1].

Згідно останнього перепису 2002 а населення району (муніципалітету) склало 167 760 чол. За оцінкою на 1 січня 2008 року — 171,4 тис. Чол.

Більшість населення складають мегрели, одна з етнографічних груп грузин.

Етнічний склад за переписом 2014
Грузини Абхази Осетини Вірмени Росіяни Азербайджанці Греки Українці
99,59 % 0,02 % 0,01 % 0,01 % 0,23 % 0,01 % 0,01 % 0,06 %

Адміністративний поділРедагувати

Територія муніципалітету розділена на 30 сакребуло:

  • 1 міське (kalakis) сакребуло: ქალაქის საკრებულო
  • 1 Муніципальне (municipalitetis) сакребуло: მუნიციპალიტეტის საკრებულო
  • 4 селищних (dabis) сакребуло: დაბის საკრებულო
  • 20 общинних (temis) сакребуло:თემის საკრებულო
  • 4 сільських (soplis) сакребуло: სოფლის საკრებულო

Список населених пунктівРедагувати

До складу муніципалітету входить 58 населених пунктів, у тому числі 2 міста (Поті і Зугдіді):

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. მოსახლეობის საყოველთაო აღწერა 2014. საქართველოს სტატისტიკის ეროვნული სამსახური. ნოემბერი 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 7 ნოემბერი, 2016.