Зубанов Володимир Олександрович
Зубанов Володимир Олександрович (нар. 15 серпня 1957, м. Харцизьк, Донецька область) — український політик. Член Партії регіонів (з 2005). Радник Президента України (в 2013–2015 pp.).
| Зубанов Володимир Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
15 серпня 1957 (66 років) Харцизьк, Сталінська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | політик |
| Посада | народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3] |
| Партія | Партія регіонів |
| Нагороди |
  |
Народився 15 серпня 1957 р. в місті Харцизьк Донецької області.
Освіта ред.
1975–1980 Комунарський гірничо-металургійний інститут, спеціальність «Електричні апарати», кваліфікація інженер-електромеханік.
Кар'єра ред.
Трудова діяльність пов'язана із Харцизьким сталедротово-канатним заводом — найбільшим підприємством України з виробництва сталевого дроту, канатів, металевого корду.
Після закінчення школи у 1974 році почав трудову діяльність на Харцизькому сталедротово-канатному заводі (ВАТ «Силур») учнем слюсаря. На завод повернувся і після закінчення інституту. Пройшов шлях від майстра до начальника сталедротового цеху.
У 1990 році його було призначено заступником директора з економіки, у 1993 році — директором з економіки i фінансів, а у 1998 році — першим заступником генерального директора заводу.
У 1999 році Володимир Зубанов став головою Правління — Генеральним директором ВАТ «Силур».
Політична і громадська діяльність ред.
- 1986–1989 роки — Депутат Харцизької міської Ради, м. Харцизьк, Донецька обл.
- 1989–1991 рік — депутат ВР СРСР.
- З 2002 до 2006 Народний депутат України 4-го скликання. Член Комітету з питань промислової політики та підприємництва.
- Народний депутат України 5-го скликання з травня 2006 до листопада 2007. Обраний від Партії регіонів, № 138 в списку. Член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва
- В 2007 разом з Анатолієм Толстоуховим започаткував проект «Україна: історія великого народу», спрямований на популяризацію історії українського народу.
- З 2007 до 2012 Народний депутат Верховної Ради VI скликання. Член Комітету з питань культури і духовності.
- Засновник Партії Державного нейтралітету України. Почесний Голова Партії.
- Один з авторів лібретто балету «Володар Борисфену»
- Засновник і Президент Благодійного фонду «Схід-Захід: разом», 2005 рік;
- Засновник і Президент Благодійного Фонду «Форум Українська національна ідея» липень, 2004 року.
Державні нагороди ред.
- Орден «За заслуги» II ст. (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[4]
Звинувачення у плагіаті ред.
Олена Русина, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, у статті «„Проффессоры“ на марші. Плагіат із Вікіпедії і дива перекладу з російської», опублікованій 31 жовтня 2011 інтернет-виданням «Українська правда»[5], звинувачує Володимира Зубанова, який є головним редактором і упорядником видання «Україна — Європа: Хронологія розвитку. 1500–1800 рр.» (К.: Кріон, 2010), що вийшло у рамках проекту «Україна: історія великого народу», у порушенні ліцензій, що застосовані у Вікіпедії, при передрукові матеріалів цієї інтернет-енциклопедії.
У цій же статті говориться про застосування авторами зазначеної книги «сирих» автоперекладів з російської і англійської Вікіпедій — без належного наступного літературного редагування[5]. Зокрема, завдяки нередагованому автоперекладу ім'я іспанського художника Ель Греко трансформувалося в «Ялина Греко», німецько-угорський художник Бенджамін фон Блок став «Бенджаміном геть Блоком», німецький художник Еренштраль — «Ехренстрахлом», польський художник Єжи Сємігіновський — «Джерзі Семігіновським». Амеріго Веспуччі назвали «головним пілотом (штурманом) Іспанії». Найзнаменитіша площа Лондона Трафальгарська (англ. Trafalgar Square) в перекладі стала сквером.
Погляди ред.
5 червня 2012 голосував за проект Закону України «Про засади державної мовної політики», який посилює статус російської мови[6].
Сім'я ред.
Одружений, має двох дітей.
Деякі праці ред.
Примітки ред.
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 500/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б Олена Русина: «„Проффессоры“ на марші. Плагіат із Вікіпедії і дива перекладу з російської». Архів оригіналу за 24 листопада 2011. Процитовано 21 листопада 2011.
- ↑ Поіменне голосування про проект Закону про засади державної мовної політики (№ 9073) — за основу. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
Посилання ред.
- сайт ВРУ
- Чи справді «для Росії ми все»? Інтерв'ю з Володимиром Зубановим в газеті «День». № 108, середа, 23 червня 2010
- Політика і культура. Зубанов Володимир Олександрович
|
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |