Зубалевич Матвій Валерійович
Матвій Валерійович Зубалевич (нар. 12 серпня 1988, м. Уфа, Російська РФСР) — російський та український актор театру і кіно.
| Матвій Зубалевич | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Зубалевич Матвій Валерійович | |||
| Народився |
12 серпня 1988 (35 років) м. Уфа Російська РФСР | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
 Росія | |||
| Діяльність | актор | |||
| Роки діяльності | 2006 — теперішній час | |||
| Провідні ролі |
Макс у телесеріалі «Не відпускай» Андрій Хлистов у телесеріалі «Ангели війни» | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Матвій Зубалевич народився 1988 року разом з сестрою близняшкою в російському місті Уфа. Загалом у нього дві рідні сестри.
Матвій з дитинства займався різними видами спорту: східними єдиноборствами, легкою атлетикою, гірськолижним спортом[1].
Закінчивши 9 класів, вступив до Уфимського коледжу статистики, інформатики та обчислювальної техніки. Ставши студентом почав виступати на сцені — це змінило все його подальше життя. Отримавши диплом продовжив навчання на театральному факультеті Уфимської державної академії мистецтв імені Загіра Исмагилова[2].
Переїхавши до Москви в середині 2000-х років, проходив навчання під керівництвом персонального італійського коуча Андреа Калбуччі[3].
Творчість ред.
У кіно знімається з 2006 року. Загалом - у майже 40 фільмах, у 5 з яких зіграв головні ролі. Ставши фіналістом проекту «Ти-кінозірка!» (MTV Russia), отримав у 2007 році дебютну роль в молодіжній комедії «Зухвалі дні»[4].
Ролі в кіно ред.
- 2020 — Не відпускай — Макс (головна роль)
- 2019 — Escape from Tarkov Raid — Скіф
- 2019 — Я все тобі доведу — Родзянко, слідчий
- 2019 — Як довго я на тебе чекала — Борис
- 2018 — Штамп в паспорті — Роман
- 2018 — Психологині-2 — Матвій
- 2018 — Контакт — Володимир Голенко (головна роль)
- 2016 — Психи — Гонза
- 2016 — Улюблена вчителька — Костя Смирнов, товариш Гната
- 2016 — Команда — Андрій Кравець, капітан міліції, старший оперуповноважений (головна роль)
- 2016 — Гроггі — В'ячеслав Кузнєцов (головна роль)
- 2015 — Перехрестя долі — Сірий
- 2014 — 2018 — Молодіжка — Олексій Смирнов, гравець № 13 (53-60-та серії)
- 2014 — Надія — Олексій Семенов
- 2014 — Мистецтво перемагати / Youth of the Nations (не був завершений) — Алекс
- 2013 — 2015 — Корабель — Роман Поломарчук (головна роль)
- 2013 — Останнє літо — Санчес
- 2013 — Одного разу і назавжди — Єгор Петров (головна роль)
- 2013 — Подвійне життя — Іван
- 2013 — Ангел чи демон — Микита
- 2012 — УГРО. Прості хлопці-4 — Костя Морозов (Фільм 4-й «Прийомні батьки»)
- 2012 — Петрович — Воробйов (Фільм № 3 «Вовк»)
- 2012 — Мент в законі-6 — Антон Агапов (Фільм № 1 «Гра в кістки»)
- 2012 — Дельта — Степан Савченко, рядовий (Фільм № 5 «Дезертири»)
- 2012 — Час кохати — Вася, син Світлани
- 2012 — Ангели війни — Андрій Хлистов, поліцай (головна роль)
- 2011 — 2012 — Закрита школа — Анатолій в молодості
- 2011 — Фізика або хімія — Юрій Харитонов, брат Романа, товариш Федора і Кіри (головна роль)
- 2011 — Дільничний — Корольков (Король)
- 2011 — Москва. Три вокзали — скінхед (37-ма серія «Гість з півдня»)
- 2011 — Лісове озеро — Артем, син Тоні і Миколи
- 2011 — Великі надії — Микита Брухаль, початківець актор
- 2010 — Таке звичайне життя — Вовчик
- 2010 — Знаки долі — днювальний (2-га серія)
- 2009 — 2010 — Татусеві доньки — Міньков
- 2009 — Перерваний політ Гаррі Пауерса — льотчик
- 2009 — Мовчазний свідок-3 — Костя Полуянов (в титрах Матвій Заболевич) (56-та серія «Підводний світ»)
- 2008 — 2011 — Універ — Кирило
- 2008 — Глухар — хуліган (в титрах Матвій Заболевич) (20-та серія «Герой?»)
- 2007 — Зухвалі дні — Михей
- 2006 — 2009 — Клуб — Гарік, фотограф-папараці
У відеокліпах ред.
- 2015 — пісня «Стоп, время!» Насті Крайнової[3].
Бізнес ред.
Має бізнес, пов'язаний з дистрибуцією автомобілів.
Вільно володіє англійською та німецькою мовами[2].
Примітки ред.
- ↑ Матвей Зубалевич [Архівовано 20 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Матвей Зубалевич. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 10 лютого 2020.
- ↑ а б Матвей Зубалевич — биография, информация, личная жизнь Штуки-дрюки ©. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 10 лютого 2020.
- ↑ Матвей Зубалевич. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 10 лютого 2020.
Джерела ред.
- Матвій Зубалевич на сайті на www.kinoafisha.ua [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Матвій Зубалевич на сайті на www.kino-teatr.ru (рос.)
|
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |