Зофія Ганель
Зофія (Софія) Ганель (іноді Зофія Ганльова[1]) — дружина львівського патриція Станіслава Ганеля, меценатка. Була власницею «Ганлівської» кам'яниці на площі Ринок, 4, «ланів у кінці Свинориї» — низовини теперішнього Стрийського парку і вгору до костелу святої Софії[2].
Фундаторка у Львові:
- першого дерев'яного костелу єзуїтів (каплиці)[3], дерев'яного костелу Святої Софії (1614, невеликий бароковий храм)[4].
- колегіуму єзуїтів (одна з кількох)[1].
Пам'ятний надгробок з епітафією латинською мовою її чоловіка (на думку В. Лозинського, дивом[5]) зберігся у Львівській латинській катедрі:
Славетному Станіславові Ганелю, громадянину львівському, померлому дня 17 листопада року Божого 1570, цей пам'ятник поставила достойна жона Софія. Сьогодні мені, завтра — тобі[6].
Примітки
ред.- ↑ а б Шевченко Т. (Київ). Доми товариства ІСУСА, їх фундатори і благодійники на Українських землях Речі Посполитої: 1572—1647. — С. 90.
- ↑ Максим'юк Т. М. П'ятий фасад відкритих територій Львівського Бельведеру / Т. М. Максим'юк, В. В. Дідик // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2011. — № 716. — С. 176, 177.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 71.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 132.
- ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 26 листопада 2014 у Wayback Machine.]… — S. 114.
- ↑ 2. Львівський кафедральний собор. Епітафії в храмі / Екскурсійний маршрут: «Паломницький Львів». Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
Джерела
ред.- Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. — S. 114—115, 118. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. (пол.)